Привіт! Будемо знайомі!

Сайт "Перевесло" об'єднує талановитих авторів - учнів КЗ «Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1 ім.І.П.Котляревського». Вони вчаться чути серцем і бачити словом, класти на музику душі почуття і розмальовувати світ кольорами веселки. Їм болять рани Батьківщини і ранять душу сльози. Вони люблять, журяться, радіють і усміхаються. Бо юнь спішить сказати світові слово власне, щедро полите думками, почуттями, емоціями.

Запрошуємо в наш перевеслянський калейдоскоп! Читайте, насолоджуйтесь, дивуйтеся!
Керівник літстудії "Перевесло",
Герой України, член Національної
спілки журналістів України
Тетяна Балагура

Статті блогу

Презентація збірника «Під крилом Перевесла»

Рубрика: Новини
Дата: 10.11.2018

Феєрією неординарних особистостей стала для учнів КЗ «Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1 імені І.Котляревського» презентація нового збірника творів учасників літературно-мистецької студії «Перевесло» – «Під крилом Перевесла».

Перед ...

Зорова поезія

Зорова поезія

Рубрика: Літературний калейдоскоп
Дата: 08.11.2018

Зорова поезія (візуальна, графічна) — мистецький твір, що синтезує літературний текст і елементи зорових видів мистецтва. Її початки – у глибокій давнині. Проте цікавість до такого виду мистецтва не зникає.

Сьогодні, вивчаючи творчість Івана ...

Вересневий випуск газети «Перевесло»

Рубрика: Новини
Дата: 08.11.2018

От і з’явився на світ черговий номер газети «Перевесло» нашого ліцею. Над ним працює вже нова редакційна колегія: Олена Лелюх, Євгенія Загребельна та Дем’яна Кандиба під керівництвом Тетяни Іванівни Балагури.

Ми намагаємося зберігати старі добрі ...

Нам є що захищати: літературна студія “Перевесло”

Рубрика: Відео про "Перевесло"
Дата: 08.11.2018

Цей фільм знято небайдужою до творчості людиною - журналістом та поетом Марією Бойко.
Надихаючись незвичайними образами поетичних та прозових образків членів літературно-мистецької студії "Перевесло", Марійка познайомила зі світом юних полтавський ...

Наші автори

Андрій Іванишин

Я хлопець, у якого багата уява. Умію фантазувати та закручувати сюжет. Випромінюють креатив та позитив на всі сторони світу.

Анна Дмитренко

Зранку мене знайшли не в капусті, а поруч – у високій траві. То, мабуть, лелека, коли ніс, дуже поспішав і ненароком поклав у м’якеньку ковилу й полин. Зате маленька Аня одразу познайомилася з сонними мурашками, ніжними паростками матіоли, солодким ароматом м’яти. Тому весь час мене надихають маленькі комахи, щебет птахів, аромат свіжоскошеної трави. І хочеться бігти до степу, до туману, до мурашок… І світу про все розповісти!

Анна Мартусь

Мене звати Аня. Моє хобі, яким я займаюся з 4 років, – танці. Вивчаю декілька іноземних мов. Кожного дня занурююсь у світ різноманітних вражень і прагну до нових звершень. Маю багатий внутрішній емоційний світ, яким намагаюся ділитися з іншими.

Дана Тітенко

Ось так і живу, наче між двох стихій, – піснею і танцем. І погоджуюся з Жаком де Амбуазом: «Танець – це твій пульс, биття твого серця, твоє дихання. Це ритм твого життя. Це вираз у часі і русі, у щасті, радості, смутку і заздрості». А «пісня – це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа», – говорив І. Драч. Тож і живу у творчому пориві.

Дар’я Гаврилко

...З першого погляду, перед вами спокійна дівчинка, але це не так. Мій настрій може змінюватися, як погода восени, проте думки швидко знаходять своє місце на полицях. Я наче море: то спокійна, то напружена. Я різна! Шукайте мене між рядків творів і знайомтеся!

Дем'яна Кандиба

Хочу вам представитися. Дем’яна Андріївна. Тринадцятирічна дівчинка. Живу в мальовничому місті Полтаві. Активна й життєрадісна, хоча буваю й іншою. Чи то перед контрольною, чи відкритим уроком, або батьківськими зборами…

Діма Фещенко

Мене звати Фещенко Дмитро. Я люблю шукати нові образи слова, іноді заглиблюватися в суть предметів. Люблю читати й пізнавати нове. І просто насолоджуватися життям.

Еліна Гійомар

...Швидкоплинний час не дає захопитись шелестом осіннього лісу. Казка в очах заведе далеко за небокрай, аби насолодитися заходом сонця й красою нічного міста. Тиша сутінок кличе моїх маленьких янголяток в безкраю блакить неба... Ходімо, познайомлю. Зустрінемося між рядків моїх творів.

Євгенія Загребельна

Космос у волоссі, очах і в серці! Досі не можу повірити, що мені дано таке щастя – жити. Обертаюся в космосі серед сотень зірок, дістаю кінчиками пальців до сузір'їв, дихаю зоряним пилом. Надто швидко. Місяць сліпить сріблом струн, порушуючи тишу. Слухаю мелодію супутника. - Хто я? - Людина. - Ким я хочу стати? - Собою...

Катерина Кмитюк

У величезному паперовому світі так багато різних людей, що прагнуть збудувати навколо себе міцний картонний будиночок. Імовірно, це буде обороною від подиху вітру, здатного зруйнувати паперовий світ паперової людини. Моєю ж охороною є краса, добра усмішка, друзі. Мій картонний дім кольоровий, із відчиненими дверима для гостей.

Катерина Лейко

З кожним днем я ще більше поринаю у світ мови, фантазії та магії слова. Ніби вдихаю словесний аромат, який заповнює мою душу повністю. Намагаюся передати силу слів у творах. Вона неймовірно велична духом та, водночас, тиха й непомітна. Твори, передають мій характер, розкривають звички та мрії. Бо я бажаю детальніше розпізнати себе… А ви пізнавайте мене.

Марія Волошина

Я– звичайна дванадцятирічна дівчинка, живу в місті Полтава. Насолоджуюся кожною миттю свого життя, адже ніхто не застрахований від нещастя. Займаюся танцями, плаванням, вивчаю дві іноземні мови — англійську та німецьку. Маю багато друзів, але нових не завадило б. Узагалі дуже дружелюбна й щира людина. Так кажуть мої друзі.

Микита Обиденний

Я допитливий, спостережливий, маю гарну уяву. Іноді щось мене надихає й хочеться ділитися своїм світом думок та фантазій. На мою думку, сучасний твір має бути цікавим, інформативним, захоплюючим. Він має надихати думати, мріяти, творити. А ви б хотіли помандрувати сторінками такої книжки?

Михайло Книш

На перший погляд, звичайний хлопчина, але це зовсім не так. Моє життя пов'язане з природою, яка надихає. Коли залишаюся з нею наодинці, ніби єднаюся з її красою, шелестом листя та співом пташок. Я не уявляю своє життя без природи. А до цього додалося ще й слово. Тому й пишу. Читайте.

Назарій Матієнко

Привіт! Мене звати Назарієм. Я дванадцятирічний хлопець. Прагну бути багатогранною особистістю. Люблю читати, писати, малювати, грати на фортепіано, вивчаю іноземну мову, біологію. Завжди допоможу в тяжку хвилину!

Олександра Кучма

Молодість та фантазія, творчість та неординарність, зібрані в одному флаконі, – це аромат моєї душі. Хочу поділитися ним із вами й зробити світ яскравішим та добрішим. Я закохана в диво слова й образу. Люблю день і малюю в уяві ніч. Зустрічаю світанки кольорові й розфарбовую щодень враженнями. Вони таки світлі й здивовані. Як і я. Запрошую в мій світ…

Олена Лелюх

Якби я була книгою, то, певно, називалася б «100 падінь та 101 підйом». Книгою в жовтій потертій обкладинці. Мабуть, із незрозумілим початком на сторінок 20, закрученим сюжетом і щасливим кінцем. Для чого ж чудернацький початок? А тому, що зовнішність часто оманлива: щоб мене зрозуміти, треба перечитати декілька разів...

Ольга Ведмеденко

Поки що нічого про себе не розказує...

Поліна Порада

Привіт. Вітаю тебе в моєму дивному королівстві цікавих і незвичайних думок. Я можу багато про себе розповісти, та краще скажу, що мене надихає на твори. Небо і захід сонця. Кожного дня ці речі бувають абсолютно різними, вони приховують в собі щось цікаве і вражаюче. За цією красою доволі часто спостерігають люди та камери на телефонах. Їхній зовнішній вигляд нагадує мені людські життя. Вони такі ж непередбачувані та наповнені світлом...

Роман Верига

Я звичайний учень незвичайного ліцею. Захоплююся музикою, граю на гітарі, займаюся вокалом. Мрію створити власну музичну групу та писати для неї пісні. А поки що пробую свою силу у слові, у пісні, у гармонії.

Софія Ващенко

...Відчинивши кремезні двері, падаю у велику барвисту пляму: це поле квітів зустрічає юних письменників. Отямившись від мелодії літнього вітру, сідаю в човен і рушаю рікою «натхнення» в безодню зелених гір... Рада вітати кожного в чарівному куточку моєї уяви. Та, завітавши туди, не забудьте зняти повсякденну маску й розкрити свої серця назустріч новим знайомствам! Чекаю на вас у рядках моїх творів!

Софія Іванова

Поки що нічого про себе не розказує...

Софія Лазаренко

Кожен день надихаюся звичайними речами, насолоджуюся красою природи, заглиблююся у світ музики та мистецтва. Слухаю серце й пишу твори від душі. Усі здатні на це. Спробуй і ти !

Юлія Коробко

Дівчина зі щирим серцем та брунатними очима – це я. Кожного дня подорожую власним Всесвітом і знаходжу новий промінчик музи. Часто випадаю з реальності й не хочу повертатися назад. Шукаю гармонію між світом письменників та художників. Найкращою подругою для мене стала гітара, а натхненням для відкриття нової реальності – ніч. Малюю, пишу, співаю, граю про своє життя. І кожного разу новий етюд… Нова мелодія…

Останні опубліковані твори

Трюмо

Привіт, мене звати Трюмо. Я є членом великої родини меблів під назвою Спальня. Моя сім’я складається з великого Ліжка, Шафи, Комоду, двох Тумб, Пуфа й мене. Ми всі народилися в далекому 1998 році в місті Києві. Прожили там декілька років і дружно ...

Автор: Діма Фещенко

Читати далі...
Чому я боюся тумбочку?

Чому я боюся тумбочку?

Я гадаю, що ви теж ставили собі це питання: "Чому я б'юся об тумбочку?" Тому для вас  я взяв ексклюзивне інтерв'ю.

Отже, монолог тумбочки. Почали! Мотор!

"Гадаєте, що це ми винні в тому, що ви б'єтеся об нас? Так, на жаль, це правда. Чому? Бо ...

Автор: Андрій Іванишин

Читати далі...

Гардероб

Хтось із вас коли-не будь задумувався над тим, як відчуває себе гардероб? Що мені подобається, а що дратує....

Ось як виглядає моє життя насправді: кожного ранку господарка прямує до мене, щоб одягнутися, і йде до школи.  За деякий час ...

Автор: Софія Іванова

Читати далі...

Показую, але не розмовляю…

Привіт! Мене звуть Срібликом. Назвали так на честь прабабусі – срібного дзеркала. Я показую, але не розмовляю.

Порівняно з іншими меблями, моїх родичів не так багато. Це прабабуся, про яку я вже розповідав, вона була мідним дзеркалом. Дідусь – ...

Автор: Микита Обиденний

Читати далі...

Останні коментарі