Пернаті покоління

Пернаті покоління

Літо. Ми з другом поїхали до літнього табору “Орлятко”. Там ця подія й відбувалася.

Табір знаходиться в лісі. Одного разу, граючи в хованки, я заховався за деревом і довго там сидів. Та от раптом чую цвірінчання пташенят. Підіймаюся, прислухаюся, бачу в дереві дупло. Заглядаю, а там! Ціла купа маленьких, тільки з яйця пташечок. Вони були без пір’я й це виглядало дуже жалісливо. Напевно, були ще й сліпими.

Я показав це товаришу. Але домовилися нікому не розповідати. Майже щодня приходили до пташечок із подарунками: то черв’ячком, то гусеницею. Дуже цікаво було спостерігати, як вони дорослішають.

Спочатку з’явився несміливий пушок, потім почало наростати пір’ячко. Одне пташеня ми назвали Д’Артаньяном, бо на голові в нього була одна чорна пір’їна, як на капелюсі мушкетерів. Після тижня ми вже не розрізняли пташенят, бо вони вкрилися шаром чорного оперення.

В останній день нашого перебування в таборі, вони вже вистрибували з гнізда, навіть намагалися літати. А ми поїхали додому.

Наступного літа, знову опинившись у тому ж таборі, перевіривши гніздо, побачили маленьких пташенят. Історія повторилася!

Коментарі: 2 коментарі

Коментарі до твору "Пернаті покоління"

  • Шовкопляс

    …була одна чорна пір’їна, яК на капелюсі…

  • admin

    Виправили. Дякуємо!!!

Залишити коментар

Ваш коментар буде опубліковано після схвалення.