Дар’я Гаврилко

Мені здається, що я схожа на працьовиту й наполегливу мурашку, для якої сцена – невід'ємна частина життя. Виснажливі тренування, костюми, фестивалі. Із дитинства намагаюся підкорити танцювальний станок, і кожного разу перед виступом моє море штормить, хвилюється.
У танці передаю свої почуття: можна розповісти історію за допомогою тіла. Як і словом, у яке я теж закохалася в ліцеї. Це ж так чудово – сказати світові щось нове, своє, незвичайне й водночас просте.
З першого погляду, перед вами спокійна дівчинка, але це не так. Мій настрій може змінюватися, як погода восени, проте думки швидко знаходять своє місце на полицях. Я наче море: то спокійна, то напружена. Я різна!
Шукайте мене між рядків творів і знайомтеся!

Кав’ярня на розі

Як завжди, невчасно задзижчав набридливий будильник. Наче грім серед ясного неба. Допитливі промені яскравого сонця різко пронизали скромні рами могутніх вікон і засліпили моє заспане обличчя. Розуміння того, що треба вставати, підірвало мене з ...

Читати далі...

Іноді з'являється бажання вимкнути мозок. Хоча б декілька хвилин не думати про буденні справи… Та для цього не потрібно робити щось надзвичайне: можна просто подивитися у вікно. Тоді зможеш побачити, як дерева шепочуть до тебе тихі слова, закручені ...

Читати далі...
Синичка чекає весну

Був прохолодний ранок. Я займалася буденними справами: притрушувала снігом кущики, дерева, малювала на шибках вікон, лоскотала діткам щічки. Раптом мені закортіло зробити щось надзвичайне. Потанцювати зі сніжинками? Укрити все важкою сніговою ...

Читати далі...
Танець

Сигнал, наче електричний струм, долетів до мого схвильованого серця. Я почула заповітну мелодію, що манила до яскравих, різнобарвних прожекторів сцени.

Затуманило… Лише сліпуче світло летіло в щасливі очі, а моє мармурове тіло кружляло в дивних ...

Читати далі...
Безмежне небо

Небокрай свіжий, юний, закоханий, бездоганний. Різний! Неповторний! То високо підіймається над головою, щоб втекти від буденності, то сходить кришталевими сходами, бо мріє відчути тепло рідної землі. Наче гордий павич, упевнено крокує в спокійне ...

Читати далі...
Теги:
Ранок

Затишно блукати сонними вулицями ранкового міста, коли свіжість переповнює легені закоханих. Палкий струм насолоди ніжно огортає мініатюрне тіло ляльок.

Замріяне місто спить, а природа-жайворонок уже прокинулася й трепетно наводить марафет: ...

Читати далі...
Білий колір

Білий – колір нейтральний, легкий, новий, спокійний. Синонім до слова «чистий». Він робить усе набагато м'якшим і теплішим. Білий дозволяє собі змінювати інші кольори й творити пастельні відтінки, як це робить молоко з кавою. Достатньо додати до ...

Читати далі...
Кінець зими

На холодне мармурове обличчя дівчини падали сніжинки. Вони не танули, не перетворювалися на вологі й солоні сльози, а непорушно застигали на колючих скляних віях. Дівчина йшла стежиною, намагаючись приховати страх, і в неї це добре виходило. Вона ...

Читати далі...