Юлія Коробко

Дівчина зі щирим серцем та брунатними очима – це я. Кожного дня подорожую власним Всесвітом і знаходжу новий промінчик музи. Часто випадаю з реальності й не хочу повертатися назад.
Шукаю гармонію між світом письменників та художників. Найкращою подругою для мене стала гітара, а натхненням для відкриття нової реальності – ніч. Малюю, пишу, співаю, граю про своє життя. І кожного разу новий етюд… Нова мелодія…

опішне

Опішне! Скільки таємниць заколихано в тобі. Моє дитинство завітало до тебе аж на 5 років, а ти досі не відпускаєш. Краса твоя долає велич непізнаного, а квіти цього літа зробили поля такими розмаїтими й запашними. І кожного дня за пухкою хмариною ...

Читати далі...
INTERMEZZO

Заплутуючись у довгій спідниці, ніколи не бігтиму  назустріч. Не ховатиму в сутінки очі від усіх байдужих навколо. Мені набридло вживатися в ролі й витісняти із них себе. І знову ковтати повітря, не дихаючи тижнями. Тону в марних сподіваннях, ...

Читати далі...
Теги: ,
Не має значення…

І все, що з тобою колись було, більше не має жодного значення. Будеш питати, чи чекала  на тебе? Ти призначав зустріч уві сні – і я полювала на неї, хапаючись за лозиння, спускалася глибинними стежками невідомого світу. Схопи мене за руку й поведи ...

Читати далі...
Мама

Ти прийшла в цей світ, коли сонце цілувало білу ковдру, що вкривала будинки, а лапатий сніг тримався на віях і маленькими краплинками стікав додолу. У твої сапфірові очі, мов у море, пронизане глибокими течіями… У долонях прокидалася весна, засинали ...

Читати далі...
А ти все одно не чуєш…

Ось і настав ще один вечір. Життя хиталося червоною ниткою. Сонце розлилося мандариновим соком із нотками ванілі.

Ці рядки написали себе самі. Сидять зараз  у кутку з винними очима й спостерігають за небом.

Моє холодне чоло обпікає твої руки. ...

Читати далі...
Відчути душею…

Скільки незвичайного та потойбічного приховує в собі слово «художник». Він не повинен нікому нічого доводити, а просто передавати власні думки так, щоб кожна людина почула їх. Інколи здається, що пензель сам веде мою руку, вимальовуючи співучі лінії ...

Читати далі...
Поруч зі мною завжди…

Ця історія живе в моїм серці вже 16 років. Але тільки зараз зважилася розповісти її.  Вона про  те, як мене любить дивна жінка, яка пахне небом, літом і травою. Коли стає  темно, вона щиро обіймає мене, іноді  навіть боляче.  У неї обличчя в ...

Читати далі...