Твори з тегом: доля

Монолог Долі

Мій монолог для тебе, друже. Усі звикли звинувачувати мене в несправедливому правосудді, гріхах, бездіяльності, звичайній ліні. Насправді, усе відчуваю, як і ти. Тому що ти – це я. І в найближчому майбутньому (читай: «вічності») ми будемо разом. ...

читати далі

Монолог божевільного

Я дописав своє життя на папері й поставив останню крапку. Тепер моя душа поєднається з твоєю, люба Жар-птице. Зірки не сяють поодинці, це аксіома.
Моя юність-молодість пролетіла дзвоном замість вітру в порожніх чотирьох стінах. Лиш інколи ...

читати далі

А були інші плани…

Цілковита темрява обіймає тіло й думки.
Недопитий келих червоного напівсолодкого
Сліпить в очі зіркою.
Вглядаюся крізь водоспад ув обличчя в дзеркалі.
Бог чи Диявол поцілував у чоло?
Смерть чи Життя перетягне на свій бік?
Наводжу дуло на ...

читати далі

Сходинка до кращого

Темно. Зорі від страху сховалися за хмарами. Гроза ледь не щохвилини кидає блискавки з-під почорнілого крила. Гучно відлунням котиться грім вулицями промоклого міста. Крап... Крап... Крап... Гуп! І знову крап... Душа болить та рветься на волю, але ...

читати далі

Світло у вікні

Байдуже рипить під ногами торішній сніг. Похмурі люди прямують в нікуди, втупившись собі під ноги... Один лиш рік несе проблеми та сюрпризи кожному перехожому. Але всякий бачить лише власну ланку життя...

Ось та дівчина нещодавно розлучилася із ...

читати далі

Поруч зі мною завжди…

Ця історія живе в моїм серці вже 16 років. Але тільки зараз зважилася розповісти її.  Вона про  те, як мене любить дивна жінка, яка пахне небом, літом і травою. Коли стає  темно, вона щиро обіймає мене, іноді  навіть боляче.  У неї обличчя в ...

читати далі