Усі записи за тегом "самотність"

Ти мене ще не знаєш. Але я тебе бачила, повір! Чуєш?.. Ти блукав лабіринтами життя в пошуках чарівної Осені. Це ж вона налила тобі келих червоного напівсолодкого й тихо просила перерізати почорнілу стрічку болю навпіл, віддати частину гіркої ...

Читати далі...

Зупинися на хвилину! Куди ти йдеш? Зачекай на мене!..

Але ти пішов... Залишив по собі лише шрами на серці. Мій світ розбився в одну мить на міріади уламків. Я ніколи, до сьогодні, не відчувала такого сильного болю. Розумію, ти не винен, але чому ...

Читати далі...

Знову сиджу одна... За вікном барабанить шибеник-дощ, квартира помирає від тиші. 

Що ви знаєте про Самотність? Чи відчували ви Її пронизливий холод та болючі обійми посеред чорної ночі? А чи може, пили чай без цукру в Її компанії на кухні? Без ...

Читати далі...
Струна моєї душі

Іноді я чую, як в моїй душі грає маленька скрипочка. Крихітний чоловічок перебирає струни, що задають ритм моєму життю. Зараз він віртуозно виконує «Чакону» для скрипки соло Йоганна Себастьяна Баха. Це настільки пронизлива й водночас  потаємна ...

Читати далі...

Знову піймав мене… Потрапила в лабети невидимих сталевих лап, як мураха, яку ось-ось має придушити ненаситний комахолов. От тільки створіння ці отруйні – люди…

Виснажилася. Змучилася. Зморилася. Гадючим гніздом клубочаться думки в голові, та не ...

Читати далі...

Будуємо стіни
Цементно-бетонні,
Міряємо метри, метри квадратні.
Піднеси склянку — усе чутно й видно.
Родини стали сусідами по кімнаті...

Так тісно зробилося: тисне стеля.
Тулюсь до брудних і пошарпаних вікон.
Там птахи залізні біліють за ...

Читати далі...
Не ламай мені крила

Не ламай мені крила —
я подарую свою весну заквітчану,
Не малюй чужі портрети:
Муза тільки я!
Чуєш, як б'ється
У твоїх руках паралізоване серце:
Доживає останні дні
Нікчемного життя.
Варто лиш торкнутися крилом ненароком,
Випурхнути із ...

Читати далі...

Нас звела спільна подруга... Звичайна дівчина допомогла побудувати моє щастя.

Вона познайомила нас і розчинилася в повітрі, що було дуже дивно, але коли закоханий, ти не звертаєш увагу ні на що, окрім нього. Біле, наче сніг, волосся зачарувало ...

Читати далі...

Заплющ очі. Темрява. Крижані обійми морозяного повітря перетворюються на солоні сльози спогадів. Чорні крила воронів розпорошують  плітки й таємниці. Але навіщо? Ця темна смуга зради й розбою перетворилася на мiцний міст між гіркою правдою та ...

Читати далі...