Чи можна зиму не любити

Чи можна зиму не любити,
Коли скажений вітер віє,
Як сніг у носа залітає,
Як всі дороги замітає.
Розплющуєш ти зрання очі,
Співати серце дуже хоче!
Пірнути б в кучугури білі,
Немов дельфін в блакитні хвилі.
Коли вже пальці дерев’яні,
І по коліна мокрі ноги,
Летиш додому крізь замети,
Не вибираючи дороги.
Як можна зиму не любити,
Сніжинки язиком ловити,
Коли йде з неба сніг лапатий,
Немов солодка цукровата.

Поділитися з друзями

Теги: ,

Коментарі до: "Чи можна зиму не любити"

  • Avatar Дмитро

    А й справді, чи можна зиму не любити? Коли я читав цей вірш одразу згадав веселі зимові будні. Прочитав його декілька разів можу з упевненістю сказати, що це — мій улюбленій твір про зиму. сподіваюся побачити більше віршів від Роми!

  • Avatar Мусулега Ілля

    Чудовий твір,був вражений після прочитання. Я погоджуюсь з автором, зима дійсно чудова пора року! Продовжуй писати твори, ти в цьому справжній талант!

  • Avatar Іванина Максим Дуже

    Дуже гарно змальована зима ! Справді згадуєш дитинство . Надзвичайно вражений роботою учня 8 класу . Більше б таких письменників у Полтаві !

  • Avatar Надія'

    Максиме, так талановитих письменників у нас не мало! Подивіться, скільки авторів на сайті! І кожен – талант!

  • Avatar Даша Бойко

    Зима – це дійсно казкова пора. Новорічний настрій стає все ближче і ближче, а за вікном вже падає білий сніг. Цей вірш переніс мене нібито в той період, коли вся родина прикрашає будинок і готує один одному подарунки. Твір, який здатний передати не лише зимовий холод, а й теплоту від спогадів з дитинства, які зігрівають навіть в кучугурах снігу. Також надзвичайно вразило те, що такий твір написав учень 8 класу!

Залишити коментар

Ваш коментар буде опубліковано після схвалення.