Автор: Владислав Мельник

Весняна палітра за вікном пам’яті:
Інкрустація з очікувань,
Бузковий трепет мрії,
Барвінковий відтінок неба,
Смарагдова зелень стомленої трави.
Вона так давно чекала
На яблуневоцвітні кроки надій…
Світанок золотавий, як кульбабкове поле.
Захід сонця червоний, як кетяг калини,
Викритий сірим тлом ранньої весни.
А між ними – палітра фіалкових зізнань,
Землистий тягар спогадів…
Весна шарудить брунатним листям –
Докором порожніх обіцянок…
Шафранове сонце пірнає в аквамарин,
Ховається, кутається в сивий спокій.

Поділитися з друзями