Не важливо: опасиста чи, може, чудернацька, але все-таки по-дитячому наївна, вірила у світле почуття кохання. Саме ця милість огортала в теплі обійми та здіймала жар у серці. Додавала сили в потрібну мить та снаги душі. Коли сонячні промінчики зазирали крізь фіранки, ти прокидалася, загорнута в тепло коханої людини. 

Я гордо можу сказати, що кохаю. Тішитися смаколиками та шаленіти від запаху прянощів, не думаючи про загадкове майбутнє. Саме таким бачу це світле почуття. Така окрилена й очманіла, на жаль, була не завжди. Адже ненависть завжди лиш за крок від кохання та впевнено заглядає в похмурі дні ваших стосунків. Ніби грім серед ясного неба, починається сварка й звучить  таке болюче: “Ти мені не потрібна!” 

Так, сплине час, на місці образи затягнуться рани, ти знову даруватимеш радість та щастя, знову кохатимеш. І колись тебе спитають: “Може, краще взагалі не закохуватися та не відчувати ненависть?” Ти ж з усмішкою відповіси: “Якщо кохання окрилює та птахом підіймає вгору, то ненависть лиш їсть твою енергію”. Не дай їй такої можливості. Люби… Кохай…

Поділитися з друзями

Теги:

Коментарі до: "Лиш тільки той ненависті не знає, хто все життя нікого не любив!"

  • Avatar Олексій

    Лілія Ілляшенко вміє передати відчуття кохання та відкрити його нам так, як ніхто. Неймовірно!!! Видно, що письменниця кохала, і авторка була коханою, бо саме ці відчуття окрилюють. На початку, твір зумів зацікавити, а потім мої відчуття почали танути від теплих слів. Але все стається… І на душі з‘являються рани, зате вони роблять нас сильнішими! Лілія сказала правду, що кохати треба далі, але чи зможе людина знову відкрити своє серце незнайомій людині? Авторка в мені породила безліч запитань, проте на них є тільки одна відповідь, яку дала нам моя однокласниця-письменниця: «Люби… Кохай…»

  • Avatar Прасковія

    Ця робота змушує задуматися над цією темою. Мене зацікавила назва саме через неї, я і прочитала твір. В ньому автор розповідає про те, що вона відчуває, та що її турбує. Я повністю з нею згодна, бо пережила усе на власному досвіді, то повністю згодна з тим, що ненависті без любові не буває. Я впевнена, що у  Лілії є, та буде багато гарних робот які, як і ця заставила задуматися.

Залишити коментар

Ваш коментар буде опубліковано після схвалення.