Кожний понеділок о п’ятій годині дня я відвідую історію мистецтв – один із предметів, що вивчають у Малій академії мистецтв імені Раїси Кириченко. Мені не дуже подобалась історія, тому що тоді в нашої групи змінився учитель – і ми просто писали конспекти.

Тільки-но почався навчальний рік восьмого класу, я дізналася, що знову змінився педагог. Коли моя група зайшла в аудиторію, привітав новий учитель.

Тарас Олександрович – чоловік тридцяти років, зростом під два з половиною метри з чорним, як вугілля, волоссям та дуже великим серцем. Він почав розповідати цікаві факти про Чайковського, але це тривало не дуже довго. Якщо чесно, не пам’ятаю як, але його розповідь уже через десять-п’ятнадцять хвилин перетворилася на розмову. Наша група дискутувала на дивну, але цікаву тему: “Яка відстань між Землею й Місяцем у людських кроках”. Після недовгих суперечок ми дійшли до передбачуваного висновку: кроків  “дуже багато”. Ніхто навіть в Інтернет не захотів заходити.

Тарас Олександрович сидів за вчительським столом і мовчки дивився на нас, ніби вслуховувався й вдумувався в кожне слово. Через хвилин п’ять це йому набридло, тому вчитель встав із місця й почав говорити:

– Діти, я не розумію: невже ви ніколи не переймалися такими простими питаннями? Чи ніколи вам не було цікаво, наскільки великий Всесвіт? Тільки-но уявіть: Сонце більше за Землю в сто разів. Зірка Антарес більша за Сонце в шістсот мільйонів разів. А розміри галактик? А їхня кількість? На маленькому клаптику неба розташовано тисячі галактик, кожна з них містить мільярди зірок, у кожної зірки на орбіті є свої планети… Але найбільше мене дивує те, що зараз, в епоху Інтернету, про це просто так ніхто дізнаватися не хоче!..

… Коли хвилинна пауза минула, учитель просто продовжив розповідь про Чайковського, а я ще довго думала: “Всесвіт… Невже він такий великий?..”

Понеділок, п’ята година дня. Я з великим задоволенням біжу на урок історії мистецтв, бо тепер я впевнена – це мій найулюбленіший позашкільний предмет.

Поділитися з друзями