Автор: Тимур Кривошея

До чого тут карантин? Проведемо паралелі. 

 Будівництво дзвіниці кафедрального собору на площі Чудес розпочалося 9 серпня 1173 року. На той час Піза була одним із найбагатших міст Європи, і дзвіниця мала стати небаченою доти архітектурною спорудою. Однак башта почала просідати.

Спалах китайського коронавірусу в ЄС виник в Італії. Владі довелося ввести надзвичайні заходи щодо запобігання його поширення: закрити кілька міст на карантин, призупинити заняття в школі, скасувати Венеційський карнавал та інші масові заходи. 

 Та з моменту оголошення пандемії італійці продовжували вести свій звичний спосіб життя. У дні “шалених вихідних” влада вже рекомендувала не збиратися групами, не їздити на відпочинок тощо! Але хто ж буде слухатися рекомендацій, доки вони є добровільними? Відтоді епідемія лише набирала обертів, смертність зросла в рази. Але те, що вона несе реальну загрозу, італійці зрозуміли не відразу.

Усі ми знаємо, що італійці – доброзичливі люди й вітання в них дуже ближні. Хоч це й приємно, коли при зустрічі тебе обіймають і цілують у щоки, але, на мою думку саме така поведінка під час карантину не несе нічого доброзичливого. Теперішнє покоління зовсім не хоче слухати того, про що їх попереджують дорослі: гадають, що самі все знають. І зараз ми бачимо результат гордівливої поведінки. Звісно, тепер ми бачимо символізм Пізанської вежі й карантину. Гордівливе й зневажливе ставлення італійців до гарантованих застережень оманливе. Як і те, що Пізанська вежа завтра вирівняється!

Не будуймо свою Пізанську вежу! Тримаймо дистанцію і виконуймо поради! 

Усе буде добре!

Поділитися з друзями