Василь Стус
Під враженням від фільму
«Заборонений»
– Всі, хто проти диктатури, встаньте!
І настала в залі мертва тиша…
– Ми ж вільна нація, згадайте!
І рідна мова наймиліша!
– Василь же правий! Гей, народ! –
До Стуса приєднався друг.
– З народу досить вічних цих скорбот!
Куди ж подівся наш козацький дух?!
А з сцени чути крик, неначе грім:
«Ану, негайно перестаньте!
Нема до кого прислухатись, крім
Цього божевільного? Всі сядьте!»
Та люди все ж встають, уже не страшно.
«В ярмі росли, але на волі помремо!»
І ворогам зовсім уже не смішно.
«Загинемо, та рід збережемо!»
Оті чужі його й убили.
Палили вірші на вогні.
Боялися усе ж народ гнівити.
Боялися спектися в тім вогні.
Ось таким насправді був наш Стус
Як інші, він не блазень і не «трус».
Незламний і нескорений,
Але для світу «заборонений»…
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.