В одному королівстві жила незвичайна принцеса. Чому незвичайна? Бо вона буда не такою, як усі: влучно стріляла, любила битися, а не суконьки й тіари приміряти.

Принцесі Алісі всі завжди чомусь указували, що робити. Мама вчила її правильно сидіти, їсти, ходити. Тато розповідав, яким повинен бути її чоловік… Але дівчині набивати синці було набагато цікавіше.

Коли Алісі виповнилося 16 років, батьки почали шукати їй нареченого. З усіх королівств почали з’їжджатись найкращі красені, які змагалися за серце дівчини. Довго тривали змагання, адже принцесі дали право голосу, а вона не могла ніяк вирішити, хто їй більше до вподоби.

Трохи подобався Аскольд, адже не повчав її й підтримував «дивні» захоплення. Проте він зовсім не збирався одружуватись на Алісі, бо любив звичайних дівчат, а не чарівних принцес. Тож красуня не могла його вибрати, аби не знівечити його життя.

Мартін був надзвичайно красивим, але жодного разу за весь час змагань не поговорив з Алісою. Вони обмінювалися поглядами, але так і не погуляли парком, куди всі інші принци кликали красуню.

Афанасій надзвичайно підтримував принцесу в захопленнях. Допомагав тренуватися й підказував, як правильно дихати під час пострілу та як ставити ногу при ударі. Їм було дуже весело гуляти й розмовляти. Але й він не був ідеальним. Попри всі найкращі риси… у нього була кохана принцеса, що чекала його зі змагань і сподівалася, що Афанасію не сподобається Аліса.

Ще був Діон. Аліса його знала й раніше, і, можна навіть сказати, що це він прищепив їй захоплення незвичайними хобі. Але він, як й Афанасій, мав свою чарівну принцесу. Вона не подобалася його друзям і була гіршою за Алісу, але його це не цікавило: він любив її більше за всіх.

Про решту 100 претендентів навіть розповідати не буду: той повчає, той забороняє, той егоїст, той не любить розумних… Заплуталася Аліса…

Одного разу, гуляючи садом, вона побачила сяючу квітку. Принцеса чула безліч легенд і знала, що ця рослина може виконати будь-яке її бажання. Загадала дівчина: навчитися розбиратися в людях і, зрештою, зрозуміти: хто буде найкращим нареченим.

Наступного ранку, коли принцеса встала з ліжка й подивилася в дзеркало, вона злякалася. Її золотисті кучері потемніли, осина талія потовщала втричі, а зуби стали великими й гострими, мов в акули. Не знаючи, що робити, Аліса побігла до принців, що якраз тренувалися в сусідньому маєтку. Не впізнавши принцесу, хлопці не повірили її розповідям про квітку й перетворення, назвали самозванкою й покликали охорону, щоб та вивела потворне створіння з палацу.

Налякана Аліса зі сльозами побігла на горище й зачинилася в найменшій кімнаті. Через сотні сходів і кімнат охорона не змогла спіймати дівчинку. Розуміючи, що на неї полюють, принцеса вирішила залишатися в темній сірій кімнаті зі старим рипучими ліжком, допоки чари не перестануть діяти.

Минали дні, тижні, а батьки все шукали донечку. Принци й досі жили в маєтку, адже вирішили, що потвора, яка до них заходила, щось зробила з Алісою. Аби прискорити пошуки, видали наказ про останнє й найважливіше змагання: хто першим знайде потвору й визволить принцесу, той із нею й одружиться.

Утративши всі надії вийти з таємної кімнати, Аліса щовечора плакала, бо не знала, що робити і як бути. Але одного разу хтось постукав у замкнені двері. Принцеса з острахом відчинила й побачила Назарія – одного з принців, що змагалися за її серце. Дівчинка аж зойкнула від здивування, коли Назарій, побачивши в пітьмі потворне створіння, мовив: «Ох, Алісо, я так довго тебе шукав. І нарешті знайшов». Він розповів їй про останній етап змагань і про свою перемогу.

– Алісо, я кохаю тебе й віддаю свою перемогу тому, кого вибере твоє серце. Тільки ти сама можеш вирішити, із ким поєднатися. Без усіляких дурних змагань.

Алісі й самій дуже подобався Назарій, але вона чомусь не була впевнена в його почуттях. Та такий щирий вчинок довів: дівчина помилялася.

–  Я хочу бути лише з тобою, ти – мій прекрасний принц-рятівник! –  сказала Аліса й поцілувала хлопця.

Щирий поцілунок чистого кохання раптом зняв чари з принцеси – і вона нарешті змогла вийти з кімнати.

Наступного дня буяло весілля. Були запрошені й усі принци, які щиро раділи за молодят. А Назарій та Аліса жили довго та щасливо.

Поділитися з друзями