Марія Шрамко

Звуть мене Марією. І, звісно, як і кожна людина, маю свою неповторну рису: обожнюю витати в мріях та думках про майбутнє та ставити питання собі. Як правило, ці думки я втілюю у творах або ж ділюся ними з друзями. Наше життя незвичайне, і чим більше ми над ним міркуємо, тим ближче до істини!

Боюся згубити кохання…

Ми танцюємо в сяйві свічок,
Тиха музика нас заворожує.
Невагомо кружля світлячок,
Що у ритмі немов супроводжує.

Наші душі злилися з єством,
У майстерності руху і танцю.
Кожна хвиля немов торжество,
Подароване ніжно коханці.

Заряджаюсь ...

Читати далі...
Теги:
Осінній пейзаж

Осінь. З одного боку настільки чарівна й неповторна, а з іншого – така похмура й засмучена… Ніби малює особливі, по-своєму дивовижні акварелі. Одним дотиком озолочує парки та ліси, а іншим – сумно проводить по небу, так що й хмари ніби плачуть…
Так ...

Читати далі...
Теги:

Ви ніколи не задумувалися, що було б, якби такі шановані люди, як Іван Петрович Котляревський, жили в наші з вами часи? Мене дуже зацікавило це питання – і я вирішила поміркувати.

На мій погляд, Івану Котляревському не зовсім було б легко жити в ...

Читати далі...