Єлизавета Пукас

Усі мої рядки вирвані з контексту, за яким ховається сенс.
Колись важливі люди стали яскравим сюжетом.
Зорі – моєю охороною, а Космос – бранцем думок. Загублена між світів, намагаюся віднайти свою панацею у творчості...

Кажуть, ніби магії не існує. Хоча, на мою думку, це величезна помилка. У житті кожної людини є надзвичайна сила – любов матері. У чому ж її надзвичайність, спробуємо розібратися.

По-перше, у дитинстві для кожного з нас існували універсальні ліки ...

Читати далі...

Сіяло латане сонечко, загублені промені танцювали у міріадах ластовиння, грайливий вітерець заплутував волошки в пасмах рудого волосся.

Усмішка з гірким присмаком полину всілася на вустах.

У часи завірюхи на шляху утримувало лиш одне: ...

Читати далі...
Теги:

Загорнувшись у безрозмірний светр і підставивши коліна під голову, міледі блукала коридорами власної свідомості. Ах, як же вона обожнювала це місце: з підвіконня було видно всю глибину безмежного неба...

Нарешті можна обдумати те, що при світлі ...

Читати далі...
Теги: ,
нічне зоряне небо

Наше життя в порівнянні з космічним часом незначне-якихось 3 секунди. Одна людина, не зрівняється з найменшою галактикою. Наше Сонце - крихітка, в порівнянні з іншими зірками.

Виявляється, все що нам так важливо, насправді мізерно, і що для нас ...

Читати далі...
старий грамофон

Присвячено любій бабусі Валі
На старих книжкових полицях, вистелених архаїчним  пилом, химерними візерунками витанцьовувала вибаглива лінія долі. Її тернистий шлях  прокладений  сторінками пошарпаних історичних романів.  З старого грамофону, на ...

Читати далі...
Теги: ,