“Слушай, ані с етім Єврасаюзам, – зневажливо промовляє чолов’яга, запиваючи свої слова черговою склянкою дешевого спиртного, – савсєм уже задралі. Вот прі есесер і мароженоє за семь капєєк била, і дєтєй нє страшна била ва двор паіґрать випускать…”

Він замовкає, щоб подивитися на свого співрозмовника, який втупився в телевізор, хитаючи головою, мовби й справді міркує, “що зі світом робиться”.

***

“Та шоб вас там всіх качка копнула! Ну, хіба не можна це все якось побистріше з тим вступом? Скіки вже років ждем – і нічо: все на місці стоїть”.

“Нє, ну реально. Шо ми ще должні зробить, шоб вони нас прийняли, я просто не понімаю. Одні кандидатства та кандидатства”.

Подружжя якраз виходило з лікарні, де потайки підсунули якусь суму (“як належить”) за те, щоб їм написали бажане в довідці, коли почули чергові новини про Україну як кандидатку на членство в Європейському Союзі.

***

Одна з українських діаспор в Європі.

“Пані та панове, здається, ми отримали новий дозвіл на мітинг щодо Європейської Ради! Якщо прийде достатньо людей, мабуть, ми матимемо більше можливостей…” – вривається молода пані до зали, радісно повідомляючи новину.

“Це неймовірно! Але щодо людей я справді не впевнений: минулого місяця протест підтримало не так багато, а зараз, у грудні, тим більше”, – відгукується хлопець, розмальовуючи постер та додаючи антиросійські написи на ньому.

***

Кожен має власну думку, може її висловити вільно. Чи не є це головною ознакою демократії? Проте потрібно вміти розрізняти ті, які стануть в пригоді та допоможуть розвитку держави, і ті, які чуємо від менш свідомих у політиці чи історії громадян. Ще ж є й третій тип: люди, які заважають прогресу свідомо. Зазвичай, вони тримаються місця у Верховній Раді України, а обирає їх раніше згадана байдужа, підкуплена чи необізнана частина суспільства.

Прикладом є Партія регіонів, очолювана Віктором Януковичем. Саме він, тримаючи проросійський шлях розвитку держави, у 2013 році відмовився від Угоди про асоціацію з ЄС – першим можливим євроінтеграційним кроком України. На думку експертів, це рішення надовго уповільнило рух країни до єднання. У якомусь сенсі, проте, цей момент став повчальним для нашої нації, одночасно даючи зрозуміти, чого ми хочемо. Перед двома шляхами: вільності та рабства, майбутнього та минулого, Європи та росії – ми обрали перший, чим, переконана, потрібно пишатися.

Але почати потрібно з того, що й вступ України залежить не лише від великої діаспори та політиків, хоча кожен відіграє важливу роль. Найважливішими є саме ми. “Але що ми можемо зробити?” – часто чуємо запитання. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, проведеного серед громадян України, друге місце посідає корупція [1]. Перш за все, говоримо про політичну її складову. Звісно, реально й незаперечно. Але як її знищити? Найкраще рішення – починати з себе, адже численна частина українців, як і подружжя з прологу, навіть не розуміють, наскільки живлять корупцію побутову чи бюрократичну. З кожного з нас починається цей шлях. Хтось купує контрольну, дипломну, курсову, інший – довідку чи лист непрацездатності. Звикнувши  “купувати все за гроші”, віримо, що можна купити совість, здоров’я, гідність… Якщо не зупинити цей процес, то можна й не мріяти про зникнення корупції.

Прочитавши стислу інформацію з Копенгагенських критеріїв, ми виявили, що іншим важливим фактором для членства є ринкова економіка, яка буде конкурентноздатною на ринку ЄС [2]. До цього треба рухатися поступово, але наполегливо. Важливим важелем економіки України є сільське господарство. Наприклад, у 2011-2021 роках Україна посідала перше місце у світі за вирощування соняшнику [3]. Ці показники однозначно наближали нас до ринкової економіки. Але потрібно пам’ятати, що корупція пробирається всюди. У ринковій економіці важлива довіра агентів, яка може бути легко підірвана недотриманням законів, може відштовхнути західних партнерів, себто ЄС [4].

А тепер уявімо, що українцям все вдалося: Україна змогла отримати членство в ЄС. Що ж ми з цього маємо? Які шляхи прокладено економіці та сільському господарству далі? Не все так просто й гладко.

Польща, котра також долала довгий шлях до Євросоюзу в десять років, отримала потужну підтримку від колег-країн ЄС. Хоча шлях у нас та раніше названих країн кардинально різниться, результат (допомога, інвестиції), скоріш за все, буде доволі схожим. Тому зараз можемо розглянути наші перспективи.

Україна, безперечно, матиме велику грошову підтримку. Навіть зараз, через збільшення потоку надходження українського зерна, східноєвропейські країни ЄС (Румунія, Болгарія та Польща) отримають 56 мільйонів євро [5]. Загалом, Євросоюз центральним та східним країнам Європи часто виділяє гроші, які будуть інвестовані в нові робочі місця, у підтримку малого та середнього бізнесу тощо. Розширення економічного ринку дозволить Україні співпрацювати потужніше з іншими державами союзу. Але одним з найголовніших “бонусів” цього є стабільність у країні та антикорупційність, з якою маємо вступити до ЄС.

Таким чином, ми хотіли б донести думку, що вступ до омріяного Євросоюзу хоча і є важким, проте реальним. А кожному варто пам’ятати слова В’ячеслава Чорновола, що «Україна починається з тебе».

 

***

“Скажи же, харашо, што ми успєлі виєхать, пака ета Украіна не вступіла в нєдасаюз?” – радіє чоловік у старій квартирі, десь в азійській частині росії.

А співрозмовник усе ще мовчить, тепер ще більше боячись промовити хоч слово.

***

“Ну, куда ж ділись всі сайти з цими діпломками за бабкі… Родакі, ви ж казали, шо раніше таке було, так а чьо зараз нема?” – скаржиться син батькам, яким також відмовили в “хабарі” в поліцейському відділку.

***

“Я просто не можу повірити, що ми вже святкуємо річницю в Євросоюзі! – починає промову на святі та ж дівчина з делегації. – У нас ще багато справ у майбутньому, з чим потрібно буде попрацювати, але погляньте на досягнення сьогодення!”

 

Список використаних джерел:

  1. Суспільно-політичні настрої населення України: результати опитування, проведеного 24 липня-1 серпня 2021 року методом особистих (“face-to-face”) інтервʼю [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1055&page=1.
  2. Копенгагенські критерії: як визначити наближення України до членства в ЄС [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2023/01/31/7155001/.
  3. Економіка України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Вплив корупції на економіку України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://surl.li/gshtw.
  4. ЄС надасть 56 млн євро фермерам Румунії, Болгарії та Польщі через зерно з України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/03/22/7158425/.

Поділитися з друзями