Моє дитинство десь лишилось там,
Де в небі сонце, а не дим й розриви,
Де хліб і мед, і мамина рука,
А тут — війна… І я кричу надривом!
Відчув я страх, і лютість, і журбу.
Жахлива тиша. Вибухи. Руїни.
І кожна ніч з молитви ...
читати даліМоє дитинство десь лишилось там,
Де в небі сонце, а не дим й розриви,
Де хліб і мед, і мамина рука,
А тут — війна… І я кричу надривом!
Відчув я страх, і лютість, і журбу.
Жахлива тиша. Вибухи. Руїни.
І кожна ніч з молитви ...
читати даліДитинство – пора життя, що минає так швидко й барвисто, як повноводна й стрімка ріка, що намагається чимдуж подолати численні звивини й повороти свого тернистого русла, аби досягти такого омріяного й жаданого гирла – переходу в неосяжний океан ...
читати даліЗагадкова річка Псел, що протікає й моєю рідною Полтавщиною, завжди вражала красою.
Багато істориків сперечаються щодо появи назви цієї водойми. Одна з версій, що слово «Псел» походить від давньогрецького «пселос» — темний, оскільки річна вода ...
читати даліМала я подружку Світланку, однокласницю, яка завжди все списувала. Якось ми гуляли разом, а дівчинка розповідала про те, як вона зробила все домашнє завдання за п'ять хвилин. Я спитала?
– Чому ти списала все й навіть не перевірила?
...
У мене є брат Богдан. Він часто робить дурниці…
Це було одного теплого літнього дня. Богдану не сиділося на місці: він шукав собі пригод. Замість того, щоб допомогти близьким, вирішив розібрати дідусів старий мотоцикл. Йому хотілося дістати ...
читати даліЩе коли я був зовсім маленьким, в одну із подорожей на Прикарпаття ми вирішили їхати потягом. Зайшовши до купе, зручно розмістилися й відпочивали. Батьки розказували мені про те, як поводити себе під час подорожей у потязі. На вус я начебто все ...
читати даліЩе з дитинства пам’ятаю грушу в бабусиному садку. Ох і розрослася ж вона, в усі боки розпустила гілки широкі, неначе дівчина, що розплела пишні коси. А навесні ця молодиця вплітає у волосся біленькі квіточки, рясно-рясно, аби всі навколо милували ...
читати даліАвтор: Максим Гринь
Що може бути кращим за природу!?
Маленький Юрко грався з друзями на галявині недалеко від невеликого молодого лісу. Діти бігали, бавилися. Коли Юрко покликав свого друга Дмитрика, то почув, як його голос відлунням ...
читати даліСьогодні бібліотеку відвідує дуже мало людей. А даремно. Прийшовши туди, ти убиваєш одразу двох зайців. По-перше, потрапляєш у надзвичайно енергетичне місце. Місце сили таланту й розуму, генія й натхнення. Там можна знайти відповіді на серйозні ...
читати даліБуло мені сумно, я дещо нудьгувала. Усе думала: що б таке зробити. Подивилася на стелю. На жаль, нічого не спало на думку. Як ось мій улюблений ведмедик Мишко, що сидів на підвіконні, якимось потаємним своїм поглядом дав привід погортати альбом. З ...
читати даліУ парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі ...
читати даліШоста ранку. Вагон потяга наповнений гомоном людей та запахом свіжого молока. Це вже з першим поглядом сонця бабусі встигли з’їздити на ринок на площі неподалік від міського вокзалу та везуть додому онукам смаколики. Розглядаю мальовничі, такі ...
читати даліМи – діти заасфальтованих вулиць, гучних вечірок, неонових вивісок тату-салонів та пивних яток, де продають без паспорта. Ті, хто повертається додому рано. Рано-вранці. І чесно брешуть, що зовсім не пили. Дивимося тільки собі під ноги 24/7 і навряд ...
читати даліТи пам'ятаєш свої дитячі мрії… Спочатку в тобі загинув космонавт, потім супергерой, художник, а за ним, напевно, і мрійник. Звичайно ж, бажання – річ хитка й непостійна. Підростаєш собі потихеньку, змінюючи ляльку на ручку, а ручку на атестат, і ...
читати далі