Твори з тегом: дівчина

Вона була незаміжня: серед її каблучок можна знайти хіба що кільця диму, які безупинно порушували баланс задушливого приміщення. Вокзал та маленька жовта валізка з іграшковою зеброю – єдина константа в її непостійному житті. За останні пів року вона ...

Їй було б набагато легше, аби не бабина традиція закривати на зиму варення. Після того, як Мирослава вдосталь набавилася з абрикосою, шишкою та вишнею, вона зачала ховати в маленьку скляну в'язницю невипадкові сльози, страхи розміром із кицьку, ...

Вона йшла вперед. 

Ви не подумайте: це не звичайна вулиця чи пішохідний перехід. Це довга стежина, кінець якої ховався за горизонтом. Упродовж життя вона рухалася не зупиняючись. Але раптом трапилася, можливо, не перша, але дійсно страшна ...

Теплий вечір липня. Сидиш на підвіконні біля відчинено кватирки й дивишся в далечінь. Тепле п’янке повітря огортає плечі, немов улюблена ковдра в зимну пору.  Долітають ледь уловимі приємні запахи вулиці: липа, придорожні квіти й вистиглий після ...

Вона жила в чорному світі зі своїм нещасним серцем. Цей монохромний потік затягував усе більше й більше з кожним днем. Ні, вона була не бідна й не голодна. Вона була самотня. Стіни будинків навколо душили, а сонце не гріло.
Усе сталося миттєво. Ось ...

У дзеркалі вітру відбиваються мої почуття. І досі пам’ятаю той останній дотик осені кілька років тому, перед тим, як упасти в безкінечну прірву. Лише зорі на вушко шепочуть правду. Їх не викрала ніч, вона їх породила.

Ми так часто не помічаємо ...

Я не з тих хороших дівчат, на яких ти заслуговуєш. Не знаю, як пояснити, яка насправді, але уяви найгірше. Так от, я ще гірша, ніж ти уявив.

Кросівки в пилу не тому, що бігаю ранками, а тому, що зустрічаю заходи сонця на даху. Ми діти однакових ...

Моя дівчинко-війна, я вже в дорозі. Ітиму до тебе пішки, бо правила нашої гри забороняють себе жаліти. Стираючи ноги в кров, не скажу, що сильний, бо все ж таки чоловік. Знаю: ти проти сексизму.

Я йтиму до тебе на звуки чарівних снів і на запах ...

Густий туман поглинув ранкову тишу міста. За вікном буденна картина: вітер, злива, сонні обличчя тих, хто поспішає неквапом у своїх справах. А увесь світ, здається, загорнувся в сіру ковдру хмар. Надовго…

Примостившись якомога зручніше, поринаю у ...

Він головний серед маленьких тендітних краплин.
Коли з’являється, доводиться ховатися...
Дощ завжди приносив сум,
Але не дівчинці Дарині.
Вона любить дощ.
У той час, як всі шукають у нім мінуси –
Вона знаходить плюси.
Дощ заспокійливий, ...

Коли світ такий сірий і непривітний, коли плаче все навкруги, є одна маленька людина, яка хоче світла, яка зробить усе навпаки. У неї золотисті коси, відкрите серце й завжди щира усмішка. Вона ніколи не плаче, бо не вміє. Коли проходить повз ...

Вона сиділа на хиткому кухонному табуреті проти вікна спиною до мене,  читала черговий детектив Чейза й палила ментолову цигарку, примружуючи очі при затяжці. Вона так завжди робить, коли її щось непокоїть і в голові бджолиним роєм гудять думки, не ...

Хвилясте яскраво-руде волосся, веснянки, які ти невдало намагалася замалювати консилером, навушники у вухах і помада кольору червоного напівсолодкого, яка притягує погляд перехожих. Справжня дівчинка Осінь.

Я не звик розглядати окремих індивідів ...

На холодне мармурове обличчя дівчини падали сніжинки. Вони не танули, не перетворювалися на вологі й солоні сльози, а непорушно застигали на колючих скляних віях. Дівчина йшла стежиною, намагаючись приховати страх, і в неї це добре виходило. Вона ...