Мрію допомагати людям обирати світлий шлях добра. Як казав один давньоримський поет, виражати "смертними словами безсмертні речі". Тому намагаюся вкладати у свої твори якомога глибший зміст.
Привіт! Це тобі. Пишу листа. Сьогодні надзвичайно гарний вечір. Сподіваюся, ти дивишся на ті ж зорі, що і я. Он, бачиш, Велика Ведмедиця.
Скоро вже літо. А пам'ятаєш позаторішнє? Ми були лише на два роки молодшими, але здається, що за цей час ...
читати далі Осінь – прекрасна пора року, хоч трохи й сумна. Багато митців уже присвятили їй свій талант. Але я волію прославити не саму осінь, а майстерність Бога. Мій Господь створив усе прекрасним і неповторним. Він, як Творець, проявляється в кожному ...
читати далі У зв'язку з останніми подіями й у мене з'явилося багато підстав для роздумів. У серця закралися жаль, смуток, відчай. Люди на розпутті: їм важко покидати місця, де вони отримали життя, аби його не втратити.
Смерть не приходить услід за кулею. ...
читати далі Так плавно й ніжно пурхають балерини-сніжинки, піддаючись легкій мелодії вітру. Ось вже й зима. Елегантно й швидко пройшлася осінь червоною доріжкою з листя. Ніби справжня леді, вона змогла залишити по собі відчуття суму й спустошення. Неначе та ...
читати далі Як швидко спливає час. Я вже в десятому класі. Це неймовірно, адже пам'ятаю кожен із попередніх років так, ніби тільки-но прожила його. А скільки ще цікавого лишилося у світі, скільки незрозумілого й дивовижного!
Старша школа звучить як щось ...
читати далі Осінній вечір, гаряча кава, теплий плед і книги. Дощ за вікном, тиша у квартирі… Дерева палають, місто у вогні. Небо хмарне.
Читаючи чергову оповідку про кохання, перешкоди й щасливий кінець, я розмірковувала над сенсом нашого незначного ...
читати далі Ще місяць літа зостався. І він обіцяє так багато…
Ще трохи жарких днів – й аромат скошеної трави не забариться розвіятися десь у далечі спогадів. Проте в серці буде щось вагоміше, щось краще й вічне. Можливо, це юність, чи друзі старі й нові, або ...
читати далі У вас є два життя. І друге
почнеться тоді, коли ви
усвідомите, що життя —
лише одне
Ми так часто поспішаємо жити, забуваючи, що час – безцінна й, водночас, дуже швидкоплинна річ.
Як часто впродовж тижня мріємо: «Швидше б уже вихідні». А ...
читати далі Ой не звикайте до чудес —
Дивуйтесь їм, дивуйтесь!
Вадим Шефнер
Подивіться у вікно. Що бачите? Я на власні очі спостерігаю казку. Неймовірною магією поєднуються мороз на вулиці й тепло в серці, проста білизнá снігу й невимовна ...
читати далі Пам’ятаю, як у дитинстві на свята затіювалася велика метушня. Батьки кудись їхали, говорили, що “в справах”. А насправді купували подарунки, які нібито приносив Дід Мороз. Згадую, як весело було наряджати ялинку та прикрашати будинок. Під час цього ...
читати далі Холодними зимовими вечорами охочі поспілкуватися збиралися в одній затишній місцині за невеличким круглим столиком. Хоч не пишно, та затишно ми проводили час. Запрошували всіх, але на те в кожного були свої мотиви… Іноді цим «люб'язним» приятелям ...
читати далі Ось і добігає кінця цей нелегкий рік. Ще один рік нашого життя. Ми подорослішали, кожен набрався певного досвіду. Хтось став старшим, хтось старішим, а для когось життя тільки-тільки почалося. У будь-якому разі цей рік, як і кожен, по-своєму ...
читати далі Люблю рожевий колір. Настільки люблю, що іноді навіть намагаюся бачити все в рожевих окулярах. І мій найкращий друг чудово про це знає. Він помічає усе: від малесеньких дрібниць, що здатні принести мені радість, до найнезначнішої зміни в моєму ...
читати далі Іде дощ. Його краплі змивають зі світу яскраві фарби та змушують його здаватися таким сірим, похмурим.
Стара ялина. Між її гіллям сидить купка скуйовджених горобців. Мабуть, їм холодно. Вони то злітаються докупи, то поодиноко зриваються й летять ...
читати далі