Твори з тегом: Іван Франко

Моє кохання через призму поезії Франка

«Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, хвилина». Саме тому я раділа кожній миті, проведеній з тобою. Але, на жаль, усе змінилося.
Що щирая любов ділала,
Вона на лихо повертала.
Чому ж ми розійшлися? Не знаю, але впевнена, що ...

читати далі

Моє кохання через призму поезії Франка

Із приходом кохання існування набуває нового сенсу, людина змінюється: усе здається інакшим, неземним. Іноді здається, що без цього почуття життя втрачає сенс…

І чом твій усміх – для мене скрута,
 Серце бентежить, як буря люта

За вікном ...

читати далі

Моє кохання через призму поезії Івана Франка

Немає кращої нагороди, ніж взаємне кохання. Напевно, уся моя «червона» стежина була покладена на вірші. Скоріш за все, на збірку «Зів‘яле листя».
Ця дорога веде мене правилом трьох «З»: зустріти, зрозуміти, закохатися. У сні бачити моменти, які не ...

читати далі

Моє кохання через призму поезії Івана Франка

Кохання – це нагорода за болісні миті. Життя не було б таким яскравим без блиску тих смарагдових очей. Із тої пори – це весь мій світ. Іншого не треба.

Твої очі, як те море
Супокійне, світляне:
Серця мого давнє горе,
Мов пилинка, в них тоне.
...

читати далі

Моє кохання через призму поезії Франка

Вечір вистрибнув з вікна багатоповерхівки, накривши заспане місто сутінками. Всередині теж хазяйнувала сліпа темрява. Тиша пробиралася до кісточок, до найглибших закутків душі, паралізуючи. У легенях застиг пронизливий воронячий крик. Думки, ...

читати далі

Моє кохання через призму поезії Івана Франка

«Не знаю, що мене до тебе тягне», я потопаю у твоїх обіймах та задихаюся від аромату парфумів. Кожен пересічний, друг, родич каже покинути тебе, аргументуючи переконливими фактами. Але я наче метелик, що нарешті розправив крила, віддаюся пориву ...

читати далі