Твори з тегом: intermezzo

Відповідь Коцюбинському

03.01.2021
Прокинулася… Бачу гірлянду, яка висить ще з 25 грудня. Настільки хотіла спати, що не вимкнула її.

Навколо сірі стіни, з якими я вже злилася. Визираю у вікно, а там такі ж сірі будинки. Знову мій буденний, звичайний ранок. Треба ...

читати далі

Моє‌ ‌інтермецо‌ ‌в‌ ‌Карпатах

Сонячний ранок серед засніжених Карпат… 

Коли стикаєшся з бурхливим диханням природи в самому серці вічнозеленої української «тайги» — внутрішній світ завмирає. Прудкі гірські річечки течуть донизу, неначе поспішають привітати всіх із Різдвом та ...

читати далі

Усвідомлене інтермецо

Якщо дотримуватися концепції «інтермецо» в музиці, то можна провести пунктирну паралель з нами – завжди метушливими, невгомонними людьми. Запитаєш: чому пунктирну? Бо ми найчастіше навіть не помічаємо цей брейк, чого не скажеш про своєрідний ...

читати далі

Мотиви інтермецо

Коли тема запропонована,
але мотив – щирий
 Ось і завершилася наукова конференція. Очікуваний і напружений МАН позаду, навіть відомі результати. Це той стан, коли тиждень розтягся в місяць, день – у хвилину, а емоції розчинилися в лоні часу. Якщо ...

читати далі

Біжу…

Біжу…Ні, навіть лечу назустріч майбутньому. Не хочу втратити жодної можливості та зачепитися за найменші гілочки головного дерева – життя. Не помічаючи жодного заголовку, який пропонує сьогодення, лечу зустріти те, про що мрію. Адже немає часу ...

читати далі

Карантинне інтермецо

Понеділок, вівторок, середа... Карантин – моє затягнуте інтермецо! Декілька тижнів якось можна витримати, але місяць, другий – о ні!..
Згоден, відпочинок сприяє відновленню сил, заряджає мозок ніби акумуляторну батарейку, але, в умовах пандемії, ...

читати далі

Моє інтермецо

Вікно напіввідчинене. Я простелила теплу, яскраву, з біло-червоним візерунком ковдру, сіла на коліна та вдихала свіже повітря. Заспокоїлася… Свідомо зосередилася на чарівних звуках дощу, і всередині ніби все завмерло: нічого не думалося, нічого не ...

читати далі

Моє іntermezzo

Шалений ритм життя, проблеми та щільний графік... Іноді хочеться втекти та забути про буденність, про слова «треба» та «мушу». Хочеться відчути той смак свободи, якого так не вистачає. Вирушити до лісу за тисячі кілометрів від буденності, ...

читати далі

Моє новорічне інтермецо

Новий рік для мене, як і для багатьох людей, – надзвичайне комбінування галасу й спокою, відпочинку й бігання по магазинах у пошуках подарунків родині чи друзям. 

Кожного року я збираюся в оточенні людей, які створюють дивовижну атмосферу родини ...

читати далі

Моє новорічне інтермецо

Кінець грудня. Попереду майорить новий рік, випромінюючи надію. Надію на свіжий старт, на новорічне диво. Вона дає сили дочекатися цього чергового початку. І лише ця думка тримає тебе на плаву, поки в один момент не скажеш: «Стоп. Тут виконується ...

читати далі

Моє Intermezzo

Люди  як дерева: вони говорять своїм листям, їм так само буває страшно, боляче, весело, тепло та холодно, однак, попри все, вони живуть, то, може, це найголовніше?

Світає, сонце тоне в помаранчевому морі неба, але через лічені хвилини все ...

читати далі

Моє інтермецо

Це моя зупинка.  Стоп. Не важливий час чи географічне положення. Перерва... Той жаданий відпочинок. Повинно бути тихо та беззвучно, наче в космосі. 

Починається вистава. Часу не вистачило ролі в цьому величезному, як здавалося, театрі. Просто не ...

читати далі

Моє інтермецо

Ти засинаєш під ранок, а прокидаєшся по обіді від дзвінка у двері – подруга хвилювалася, де ти. Звичайно, адже на телефонні запити не відповідаєш. Хоча офлайн – учорашня розкіш. Сьогодні – це читання художніх книжок. Таких, знаєте, у подертих ...

читати далі

Моє Intermezzo

Після вибуху наднової зірки серед децильйонів у неосяжній степені атомів тільки маленька групка з них через мільярди років, подолавши відстань у сотні світлових років, зустрінеться в неповторному й досі загадковому сполученні молекул — у вигляді ...

читати далі