Твори з тегом: вітер

А до мене вночі приходив вітер. Він ніжно обіймав за плечі й легко підіймав, як хмаринку, до небес чи опускав, як пір’їнку, на землю. Коли я піднімалася високо, з’являлося відчуття, що виросли крила!

Подорожуючи з вітром, я пізнавала світ, ...

Вітром овіяні стежки
(перемогти, подолати, пройти).
Протоптані кимось доріжки,
Тут кожен бажає дорогу знайти.

В лісах тих темних щось мене вабить
(треба! треба іти!).
Вперті мандрівники шукають,
Хто хоче, зможе знайти.

І ця природа мене ...

У якийсь момент я відчула різкий ріст. Останнє, що пам’ятаю, – земля. Вона ніби відступила, пропускаючи мене. А потім уже сліпуче сонце.  

Подивившись навколо, я побачила зелену траву, вона ніжно огортала  землю. Було важко дихати, таку кількість ...

У дзеркалі вітру відбиваються мої почуття. І досі пам’ятаю той останній дотик осені кілька років тому, перед тим, як упасти в безкінечну прірву. Лише зорі на вушко шепочуть правду. Їх не викрала ніч, вона їх породила.

Ми так часто не помічаємо ...

Звичайних осінній день. І Вітер, одягнений у сіру сорочку й сині шаровари, як справжній розбишака, бігає й ламає все підряд.

Ось підбіг до двору тітки Галі – розбив їй горщик. А ось забрав у Маринки ляльку – і дівчинка почала голосно плакати. Але ...