Твори з тегом: відпочинок

Вірю!

Кольори стають монотонними та чорно-білими, немов у фільмі з Чапліном, проте без веселощів. Звуки перетворюються на шум, і ти чуєш лише уривки фраз.

У цей момент короткого людського життя усвідомлюєш, що все це вже набридло, а нічим новим, ...

читати далі

Зелений острів

Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік. 

Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які ...

читати далі

Я люблю мандри

Хтось на осінніх канікулах їздив за кордон, хтось – в інше місто до бабусі, а я подорожувала в магічний світ книг, із головою стрибнула в паперовий всесвіт про «хлопчика, який вижив», про чаклунів, драконів, ельфів, гоблінів та єдинорогів. Мабуть, ...

читати далі

Літо

Вітер гойдає посивілі від сонця трави. Літо минає так швидко й непомітно, як день змінює ніч.

Ось уранці з першим літнім променем зросли грайливі колоски жита. Червень розстелив золоту ковдру, укривши нею багату українську землю, яка звикла брати ...

читати далі

За мріями вслід…

Ніжні промінці вранішнього сонця обережно торкаються мого обличчя, пробиваючись крізь солом'яну парасольку, шум морського бризу дарує приємну насолоду моїм слуховим рецепторам, пальці ніг зариваються в теплий білий пісок, легенький вітерець пестливо ...

читати далі

Літо

Літо… Пора, яка дарує теплі згадки, щастя на обличчях дітвори, сонячні ранки, теплі вечори й світлі зоряні ночі, які чарують красою. Чудове українське літо надзвичайне. Вирізняють його чари природи, що притягують увечері під спів цвіркунчиків, коли ...

читати далі

Моє іntermezzo

Знову не можу заснути. Щось важке й масивне впало на мозок і тисне нещадно, не даючи спокою.

Я втомилася. Втомилася від думок. Вони густим вологим туманом огорнули свідомість, блокуючи здоровий глузд і маленькими білими блискавками тримаючи ...

читати далі

Там, де серце б’ється інакше…

Прохолода проникає під светр, обціловує кожну клітинку душі, пестить волосся, лоскоче легені. Мурашки по шкірі… Лапатий сніг засипає місто на сніданок пластівцями. Може, потрібно просто додати молока?..

Мені несила втриматися на землі, хоч як би ...

читати далі

Моє інтермецо

Не маючи часу на буденність людського життя, блукаю стежинами емоцій. Саме вони є головним тягарем у моєму житті. Де-не-де зустрічаю радість: «Привіт! Як я щаслива тебе знову бачити». Упродовж подорожі змінюю курс, бо не дають моєму літаку набрати ...

читати далі

Моє intermezzo

Зимовий сніг із кожною хвилиною все більше й більше ховав у крижаних обіймах машини, паркани різнокольорових будинків та маленькі вулички, які й весною ледве розгледиш.

Здавалося, незайманими залишилися лише люди, але й ті, загорнувшись у ковдру, ...

читати далі

Моє інтермецо

Бризки хвиль... Солона тепла вода... Білі гори загортають тебе в морську піну... Промінчики сонця лагідно торкають золотавий пісок та грають у квача зі спритними рибками.

Ти навіть не уявляєш, що може статися завтра, але вже пірнаєш у морі ...

читати далі

Моє інтермецо

Життя кожної людини – переповнене морем труднощів. І, врешті-решт, настає час, коли потрібно відпочити. Коли вже не вистачає сил на подолання цього бар'єру. І тоді хочеться просто втекти.

Відпочити з найкращою подругою або ж провести цей час із ...

читати далі

Мандрівка

Надворі вже тепло... Я закінчив усі справи й тепер можу робити все, що захочу.

Чіпляю навушники й сідаю на велосипед: нарешті почуваю себе вільним. Їду сам не знаю куди, але від цього ще цікавіше. Навкруги дубовий гай, а під колесами – корінці ...

читати далі

Де краще відпочивати

Відпочинок – це особиста справа кожного. Комусь подобається літати в теплі країни, ніжитися на пляжі під палючим сонечком. Хтось тримає хвилю на океані, відпочиває в горах чи гуляє в джунглях.

А як на мене, краще відпочивати в тому місці, де ...

читати далі