Твори з тегом: новий день

Просто неба лине моє життя... У тіні зеленіючих лип, на захаращених луках, у час жаркого весняного заходу сонця.

Потрібно лише заплющити очі й поринути. Я поглядаю на давні краєвиди: колись вони  можуть  перестати бути моїм окриленням…

Крізь ...

Скільки сліз пролито в порожнечу.
Скільки сходинок зламалося водночас.
Скільки слів загубилося в тумані.
Скільки болю та бездумних втрат.
Скільки солі висипано в рани... 

Загорнула в клунок зірочку, яку схопила за багряного хвоста ще на ...

Розгорнулась земля, наче книжка
Б. – І. Антонич
Кожен день ми починаємо писати нову сторінку нашої книги, завертати на не звіданий для нас шлях. Наче юні дослідники, прагнемо до нового та кращого. Так само, як і Богдан-Ігор Антонич. Від початку ...

Вона вальсувала, впавши сріблом на Місяць, між кришталевих заграв зірок. Примарою являється замріяним людям уві сні сьогодні, а вже завтра здійметься з Сонцем над пробудженим солодкою тишею світом.

Оксамитовими нотами переливається пісня. Про ...

Золотом вкриті світанки,
Кава зі смаком дощу.
Шепче мій ранок на ґанку:
«Тихо, тебе не пущу!..»
Листя жовтаве, промокле
Вкрило зелені думки.
Дихає ніжно імлою
Сонце, закуте в віки.
Мрії розбіглись шалено
І зістрибнули з гори,
Впали на небо ...

У  грайливих, але зовсім не дитячих блискучих очах відбивається багряна заграва золотавого сонця. Воно втомилося від нескінченного живого шуму міста, яке, давно позбавлене мрії, поволі перетворюється на гнітючу руїну. Кам'яною бруківкою  легко ...

Темно. Зорі від страху сховалися за хмарами. Гроза ледь не щохвилини кидає блискавки з-під почорнілого крила. Гучно відлунням котиться грім вулицями промоклого міста. Крап... Крап... Крап... Гуп! І знову крап... Душа болить та рветься на волю, але ...

Свобода... Її багатогранні різнобарвні відтінки, потрапляючи у свідомість лише один єдиний раз,  лишаються там назавжди, відтіняючи кожен день нашого життя. Але чи не є це ілюзією, яка, разом із солодкими нотками щастя потрапляє в кров і потім ...

Я йду по вулиці, навколо ясний день,
Теплом він зігріває нас усіх.
В мелодії небачених пісень
Зливаються палітри кольорів.
Блакитнооке небо поглядає
Своїми ясними й красивими очима,
І в мене мимоволі виникає
Проста і трохи недолуга рима.
А ...

Байдуже рипить під ногами торішній сніг. Похмурі люди прямують в нікуди, втупившись собі під ноги... Один лиш рік несе проблеми та сюрпризи кожному перехожому. Але всякий бачить лише власну ланку життя...

Ось та дівчина нещодавно розлучилася із ...

Заплющую очі. Тиша. Оддалік лунає музика, розмови друзів. Важкий день іде на спад, але ніч лише починається. Ясні зорі палають у темному небі. Хочу бути ближче до них, торкнутися долонькою місяця, умитися блаженною синявою. Цієї миті найбільше люблю ...

Поки ми спали,
у сусідньому будинку помер чоловік.
Він любив доньку,
водив у кіно, в зоопарк.
А ми прокидалися,
чомусь сперечалися, я плакала.
Думали, що любовні історії з книжок –
то не про нас…
Поки ми спали,
у сусідньому будинку помер ...

Тихим ранком я побачила лише краєчок грозово-синього хмаристого холоду. У думках мимоволі промайнула неприємна знайома млявість й обійняла груди. Вершини дерев розрізали сірий туман. Небо було засмучене, ніби сонце  проспало зустріч із ним. Ой ні! ...

Як завжди, невчасно задзижчав набридливий будильник. Наче грім серед ясного неба. Допитливі промені яскравого сонця різко пронизали скромні рами могутніх вікон і засліпили моє заспане обличчя. Розуміння того, що треба вставати, підірвало мене з ...