Твори з тегом: зима

Любов. Він точно знав, що тільки це народжує на світ прекрасне. Як би не намагався створити щось під іншими враженнями – не виходило. Точніше виходило, але зовсім не так. Намагався із заздрощів побудувати сонячний промінчик – той розпався на ...

Коли сніг вкриє все навколо своєю білою ковдрою, тоді зацарює справжня казкова зима. Мороз малюватиме дивні візерунки на вікнах, зі стріх звисатимуть бурульки, річки та озера покриються кригою. Червоним жаром запломеніють на кущах кетяги калини, ...

Я покинута дитина на залізничному вокзалі — лише записка з контактами батьків. Сама залишилася в цьому балагані. Мені страшно, що в цьому світі ти дійсно — один. Привчили до ласки, а потім — викинули. Не фізично, звісно, а морально. Прив’язалася до ...

Дивіться з вікна на засніжені дерева й запам'ятовуйте: Василь Стус написав збірку" Зимові дерева "... 

Стус… Дерева... Ніколи не могла подумати,  що урок  історії стане поштовхом до написання  твору. Але життя переконує день за днем, що все ...

Зимові дерева неначе
Сон чарівний,
Снігові доріжки ведуть
У полон мрій.
Високі гори позаду лісу –
Немов сотні надій.
Мороз малює
Іній мандрівний.
Такий сумний сьогодні день,
Але зима повна пісень.
Щоб розігнати увесь сум
І лісовий ...

Завітав перший сніжок. У календарі зима прийшла, а я зовсім забулася. Така довгоочікувана, виявилася несподіваною! 

Уночі земля морозилася, а зранку знов розмокла. Так неохоче виходжу з прогрітої оселі у світ скупого на сонце будення. Лише згадка ...

Так плавно й ніжно пурхають балерини-сніжинки, піддаючись легкій мелодії вітру. Ось вже й зима. Елегантно й швидко пройшлася осінь червоною доріжкою з листя. Ніби справжня леді, вона змогла залишити по собі відчуття суму й спустошення. Неначе та ...

Зимовий ранок буває особливо казковим. Сніжинки кружляють та вкривають землю. Вони, мов балерини, витончено танцюють із вітром та радіють морозцю, бо він подовжує їхнє життя. Крижані сердечка не розбиваються об землю, а перетворюються на білий ...

Лежить біла скатертина. Це сніг випав на лісові галявину. Розсипався срібний бісер у тіні під деревами, а на сонечку виблискує золотий. Простір цієї краси розписаний орнаментом з пташиних слідів, які сходяться, переплітаються, розходяться між собою. ...

Не можу дочекатися зими. Календар показує грудень, а за вікном зовсім не зимова погода. І настрій через цю сльоту невеселий. Мряка й туман нависли над містом, через шибки пробралися в мою кімнату.

А як хочеться відчути радість першого снігу. ...

Таке мрійливе й особливе нічне узимку все село, і хмари мляві й сизокрилі  все плинуть і плинуть. Наче у світ, де не бував останні десять літ, де сонце не пече, а мліє. Де ґрунт родючий – чорнозем. Де квітами земля обмиє твоє утомлене лице.
...

Фвтор: Анастасія Паліївець

Знов зима землю замела, засипала. Звечоріло. Зазирнули зірки, засвітили знову. Забігав задумливо заєць, зігрітись захотів, знайшовши затишний закуток, знову задрімав. Зранку заморожена засипана земля, заморена зимою, ...

    Зима… Замерзла річка, що поблискує від ледве видних та відчутних для шкіри тепла сонця. Хмари мов свіжа випрана перина, яку вивісили на просторий небокрай. Вологі важкі краплі скочуються кудись набік та ліниво, як ніби так і задумано, ніжно ...

Ніч… Навколо тиша, ліс та синявий сніг. Місяць засліплює, і вже здається, що весь світ навколо змінився. Синьоока красуня Зима наближається до мене. Промовляє щось по-сніжному й зникає. Але я встигла загадати бажання! У ту ж мить біля мене ...