Слово втішає мене як літнє сонце,як голос матусі і щебет пташок.Як скрип мостини,шурхіт верби і тихе небо бавить поезія.... Мої твори-відображення мого буття, молодого та невтомного, різностороннього та всюдисущого.
Дивовижне трапляється й у реальному житті. Але мало кому дано це бачити…
– Я наче на небесах. Я бачу своїх батьків, вони виглядають такими щасливими! У них є для мене подарунок. Цікаво... Дайте скоріше глянути! Це кіт, такий милий і красивий! ...
читати далі Просто неба лине моє життя... У тіні зеленіючих лип, на захаращених луках, у час жаркого весняного заходу сонця.
Потрібно лише заплющити очі й поринути. Я поглядаю на давні краєвиди: колись вони можуть перестати бути моїм окриленням…
Крізь ...
читати далі Завітав перший сніжок. У календарі зима прийшла, а я зовсім забулася. Така довгоочікувана, виявилася несподіваною!
Уночі земля морозилася, а зранку знов розмокла. Так неохоче виходжу з прогрітої оселі у світ скупого на сонце будення. Лише згадка ...
читати далі Ні, їсти суп бажань нема.
Як тут матуся скаже:
«Бодай-но з’їж ти пиріжка.
Лежить в тарелі завше.
Із затрою, з щавлем, яйцем,
Рум’яний, запашний та владний.
Летить до рота вихорцем
Він – шлунку кращий радник.
І час пройшов, а він дійшов, ...
читати далі Мальви – улюблені квіти моєї прабабусі. З дитинства вона насаджувала мальви вздовж батьківської хатки. Доглядала, поливала та добрива закладала. І не дарма, адже, згідно з народним повір’ям, вони вважаються оберегом оселі, обороняють мешканців від ...
читати далі