Я - Міра, і, напевно, не дуже відрізняюся від будь - якого підлітка. Творчість для мене - шлях висловлення моїх найяскравіших переживань та емоцій, плоди цього ви можете споглядати тут. Мрію стати адвокатесою, яка зможе хвалитися, що ще зі школи публікується в журналах.
Ці вулиці мене запам’ятають. Мої сльози та сміх, мільйони зустрічей та прощань, людей, що розбивали, незважаючи на застереження творінь місцевого архітектора.
Вони ховали мене під простирадлом темряви та рятували від власної. Посилали ...
читати далі манія, манія, манія -
це ніяка не Божа магія,
це одержимість вічністю,
наповнена біллю-циклічністю.
депресія, сум і апатія -
це моя виграшна партія,
а мої очі зблідлі,
добряче вже остогидли.
ліжко, книга, безсоння,
виски і крики у скронях. ...
ненадіслані листи
недописані твори
недопалені мости
недопиті розмови
недограна мелодія
неданий шанс
невдала пародія
незакінчений романс
несмачний пиріг
недоведена теорія
нерозталий сніг
та закінчена наша історія…
я дуже хочу любити,
не так щоби геть без останку.
я мрію щиро радіти
кожному поруч світанку,
сміятись, гуляти в мороз,
цілуватись, щоб губи посохли.
не зазнати метаморфоз,
не стирати сльози засохлі.
присвятити сотні віршів,
намалювати ...
ти чимось схожа на ранок,
на біло-білу постіль.
та ти не готуєш сніданок,
а я не заходжу в гості.
ти як той запах суниці,
що вабить мене і п’янить.
волосся відтінку пшениці,
очі із зором в блакить.
часом стаєш як багаття,
вмить обпікаєш ...
Птахи співочі, надії
(дороги, дороги, дороги)
Золото-степ зеленіє,
Юності бідні небоги.
Чи то вітер, чи рев
(я себе запитаю)
Буду битись як лев,
не зазнаю одчаю.
Свіжий подих життя
(зелений, червоний, білий)
Не шукаю я укриття.
Я ...
Поезія багатогранна й чиста, що гірський кришталь. Очі - дзеркала душі, поезія - свічадо світу. Ти точно знайдеш там своє відображення.
Ось і світ Павла Тичини відбивався у віршах так точно й детально, що можна почути ніжний шелест липи. Тут я бачу ...
Уміння рівно триматися – це не лише про поставу. Не опускати голови – це справжній геркулесів подвиг. Біль, втрати, перепони, нездоланні хвилі життя – не дай їм себе зламати! Коритися обставинам – доля слабких, сильні не можуть бути травою, що ...
читати далі Вік я стояв, хитав могутніми гілками. Як сила, як спокій. Я був таким кремезним і поважним, що не всяк наважувався заговорити зі мною. Але навіть у мене був друг – людина, яка вміла говорити з природою й розуміти її. Він роками доглядав мене, ...
читати далі Ми летіли, довго летіли на зламаних вигаданих крилах. Летіли вперед, розсікаючи лінію горизонту, але не знали, де знаходиться кінцева зупинка.
Я бачила перед собою сонце, яке на мить здалося яскравішим за твою посмішку. У цьому була певна ...
читати далі Кажуть, що життя наче зебра, чорно-біле. Біле – хороше, чорне – погане. Щастя явно не біле, надто непомітний цей колір у прядиві. Ми сидимо на кріслі-гойдалці й плетемо це щастя. Інколи через нерви виходить неохайно, чи, може, просто підібрали ...
читати далі 03.01.2021
Прокинулася… Бачу гірлянду, яка висить ще з 25 грудня. Настільки хотіла спати, що не вимкнула її.
Навколо сірі стіни, з якими я вже злилася. Визираю у вікно, а там такі ж сірі будинки. Знову мій буденний, звичайний ранок. Треба ...
читати далі