Дар’я Гаврилко

аватар користувача
У невеликому затишному місті, де зранку лине незабутній запах свіжоскошеної трави, прохолодна роса омиває босі ноги, а пахучі вишукані трави ніжно обвивають витончену шкіру й туманять розум, сиджу на безкінечних сходинах, які ведуть у глиб парку. А навколо тиша… Сонце вже давно вийшло з-за горизонту, а на асфальті все ще немає людських кроків. Гармонія... Як у танці… Люди мало-помалу заповнюють ідеальні спокійні вулиці, а думки ніяк не знаходять свого місця й словами виливаються в нотатник. Так народжуються мої твори. Так я шукаю відповідь на банальне питання: «Так все ж таки: хто я?»

«Сміливі завжди мають щастя»

Стрибок із парашутом, адреналін, легені наповнені радістю, робиш крок в безодню та летиш. 

Рух назустріч невідомому. Здавалося б, страшно, однак хіба можливість діяти, думати, любити – це не щастя? Намагатися вгадати, що зустріне тебе завтра, ...

читати далі

Сонячна палітра Весни

Химерні арабески ванільних гілок персика тягнуться до білої пухкої хвилі живописних баранців. Палітра неба складається з усіх відтінків тиші, але прозора мелодія вітру все одно наповнює простір швидкоп’янким ароматом оновлення. Ефірні хмари ...

читати далі

Моє Intermezzo

Люди  як дерева: вони говорять своїм листям, їм так само буває страшно, боляче, весело, тепло та холодно, однак, попри все, вони живуть, то, може, це найголовніше?

Світає, сонце тоне в помаранчевому морі неба, але через лічені хвилини все ...

читати далі

Новорічне диво

Ви чуєте це? Так, так, цей дивний хрускіт від землі, ступаєш - провалюєшся, а в коротенькі чоботи завалюється грудка холодного снігу, ніс пощипує мороз, та й рукавички давно вже промокли. Бррр. Мама казала вдягатися тепліше, а тепер ти наче ...

читати далі

З чого зіткане щастя?

Думаю,  усі хочуть знайти своє призначення, місце, люди прагнуть удосконалюватися, робити все ідеально. А що для цього потрібно? Варто відшукати щастя. Воно ховається у стежках життя, а кожен камінь на дорозі – це момент, який наповнює буття ...

читати далі

«Ти знаєш, що ти людина?»

Гадаю, усі коли-небудь задумувалися: для чого дано життя, як бути людиною і принести користь суспільству. Ми повинні виховувати в собі ввічливість, доброзичливість, справедливість, але головне — знайти віру в свої можливості!

Як сказав ...

читати далі

Особливий

Чому нам не можна робити те , що подобається, що любимо? Чому життя вказує нам в іншу сторону? Через сувору реальність, не хочеться дорослішати, але без цього не обійтися. Усе одно рано чи пізно приймемо правду: доросле життя – не лише свобода та ...

читати далі

Залежність

Тут можна писати про вічний круговорот: шум від крапель дощу, які падають на асфальт, розбиваються на тисячі дрібних мікроелементів. На вулиці жодної живої душі, лише сторож на стоянці: сидить собі в кімнатці й дивиться у безглузду коробку: ...

читати далі

Ходімо в казку

Де ваше щастя? Не знаю, але воно є! Десь посередині моря його можна знайти, але важко дістатися. Потрібно подолати морські шторми, врятуватися від чудовиська, яке лежить на дні - тільки тебе й чекає.

Але наше життя як фільм: яким він буде – ...

читати далі

Він прийшов

Холодно... П'янкий аромат затуманив голову, його кроки чулися все більше: "Цок, цок". Він був зовсім поруч і не хотів іти.

Від його слів мурашки пробігали по тілу, а очі блищали від світла, чистоти, невинності... Так тепло на серці, і так же ...

читати далі

Я пізнаю цей світ

За допомогою одного простого руху в пам'яті надовго застигають моменти насолоди. Легкий дотик до кнопки – й альбом наших спогадів стає більшим. Але камера передає лише частинку життя, усе інше залишається по той бік лінзи. Ми створюємо свій світ. ...

читати далі

Квітучий квітень

Прохолодно... Час від часу дощить, а ми райдугу в калюжах бачимо. Краплі дощу стікають з листочків, та потроху з-за хмар починає виглядати сонечко, готове до приходу весни. Дерева оживають, уже видніються рожеві квіточки, які, наче кольорова цукрова ...

читати далі

Первоцвіту ніжний погляд

Усюди відчувається весна: свіже, оновлене після зимового сну повітря наповнює легені чаруючим ароматом, сонце дарує більше тепла, гріє землю, а з-під снігу витинаються тендітні голівки пролісків... Із кожним роком їх стає все менше й менше,  бо люди ...

читати далі