На перехресті двох хуторів, де в повітрі несло духом горілого бадилля та мокрої конюшини, стояла стара дубова халупка баби Явдохи. Усі знали, що Явдоха – жінка з характером твердішим за кремінь і ліктями, вигостреними роками запеклої війни з ...
читати даліТвори з тегом: історія
Як я чумакував
Степ був тихий і безкрайній. Я йшов поруч із чумацькими возами, а попереду повільно ступали воли, час від часу відганяючи хвостами набридливих мух.
Уранці я зустрів чумаків на степовій дорозі й приєднався до них. Вони прямували по сіль до Криму, ...
читати даліЯ став чумаком
Я – Іван, дванадцятирічний хлопець із Полтави. Цього літа вперше довелося вирушити у велику дорогу по сіль. Таке випробування допомогло зрозуміти: стати чумаком – це не просто йти за возом. Це означає навчитися виживати в чистому степу.
У ...
читати даліПідсумкова з історії, або Наснилося
Нарешті закінчення шостого класу. Усі підсумкові роботи написані, крім однієї. І та одна найважча – з ... з… історії! Ми боялися не стільки предмету, скільки нашу вчительку – Марію Олегівну Картоплину. Від цього прізвища всі заходилися сміхом і ...
читати даліМоя гумористична автобіографія
Я народився, коли на комп'ютері ще був Windows XP. Батьки кажуть, що мої перші слова були такими: «Мамо, де пробіл?».
У 3 роки навчився включати планшет швидше, ніж мама знаходить ключі. У 5 років пройшов гру, де треба було клікати на квіточки. ...
читати даліДень спортивних несподіванок
Одного весняного дня я прийшов до ліцею в чудовому настрої. День починався ідеально: сонце світило, друзі жартували, навіть контрольних не передбачалося. Але все змінилося, коли Артем нагадав, що сьогодні в нашого класу змагання з 6-Н з фізкультури. ...
читати даліНароджені бути вільними
З глибин віків, де Скіфії кургани,
Дрімає пам'ять тисячі років.
Ця книга долі — наче глас незламний
І серце роду, вплетене в рядки.
Ще не було ні мапи, ні держави,
Нестримний дух над схилами Дніпра
Будив серця прадавнім кличем слави, ...
Ми тут не випадкові і не ранні. Ми тут дуже давні
Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко
Історія вчить лише того, хто хоче знати. А от карає за незнання нещадно й усіх. Незнання власної історії, знецінення її, нехтування й подекуди явне ...