Ще років нам накапало не так уже й багато, але ось-ось — і треба у великий світ. Звичні кутки поросли дороговказами, а на душі — присмак близької метушні. Десь в осад випадає хвилювання, десь верх бере непізнаний авантюризм. Ми з вами вже готові ...
читати даліТвори з тегом: дороги
Вибір за вами
Вітер колисає мене й подругу серед колосся. Воно ж таке свіже, що ми зливаємося наче. Біжимо вперед. Увімкнувши турборежим «жити на повну» й забувши про паски безпеки. Падіння може бути фатальним. Та моя супутниця кричить: «Не бійся, візьме все!» То ...
читати даліПодорож довжиною в життя
Денис Ярмоленко
Чи хотіли б ви мати змогу подорожувати світом за допомогою телепорту? Особисто я – ні! Адже для мене всю естетику поїздки складає не так саме місце призначення, як шлях, щоб до нього дістатися, та люди, котрі зі мною. Усі ...
читати даліДороги
Небокрай, ліси, дива
(навколо нас, біля нас).
Відкриваються нові горизонти,
Там знайдемо ми таланти.
Перед нами безмежні моря
(шуми вітрів, коливання хвиль).
Дух свободи відчуємо вмить
Забудемо про біль, зупинимося ми.
Над нами Місяць і ...
читати даліДоля – недоля… (навіяне поезією Б.-І.Антонича)
І у світ широкий кинули:
Жорстокість у всій красі.
Вітер вже дме кілометрами
На просторах скляної душі.
Книга ніким не прочитана,
Не витримали люди облав…
Болем вода вже просочена
І трави зав’яли від травм.
Душа грішна оступається, ...
читати даліА сліди залишаться…
Підеш ти дорогою, іноді бігтимеш, а в якийсь момент зупинишся. Побачиш інші дороги: вони тікатимуть серпантином у гори, спускатимуться вниз до моря, бігтимуть у зворотний від тебе бік. Ними теж ходитимуть люди, бігатимуть, стоятимуть, ...
читати даліДумка унікальна
Йдемо ми в далечінь
(веселі, радісні, щасливі).
По тернях, пагорбах, низинах:
усміхнені – поборемо.
Позаду місяць поспішає
(суворий, злісний, егоїст).
Когось шукає, знищить хоче,
моторний, світить ліхтарем.
Стеляться під нами зорі ...
читати даліСонце теж має право на Тінь
Їй було б набагато легше, аби не бабина традиція закривати на зиму варення. Після того, як Мирослава вдосталь набавилася з абрикосою, шишкою та вишнею, вона зачала ховати в маленьку скляну в'язницю невипадкові сльози, страхи розміром із кицьку, ...
читати даліСлід доріг
Владислава Лісна
Стежки посеред лісу, спів птахів наді мною
(о гори, о гори, о гори!).
Сильний вітер над морем
Чи гроза над полем
(дороги, дороги, дороги)…
Іду без упину, майже знаю, що хочу
(я вже не маленька дитина).
Перехрестя доріг… ...
Стежки
Вітром овіяні стежки
(перемогти, подолати, пройти).
Протоптані кимось доріжки,
Тут кожен бажає дорогу знайти.
В лісах тих темних щось мене вабить
(треба! треба іти!).
Вперті мандрівники шукають,
Хто хоче, зможе знайти.
І ця природа мене ...
читати даліДороги
Час – незворотний. Тримайся
За кожну піщинку надії.
Знайдеш ти в ній щире ненастя
Або ж нездійсненну мрію.
Вони і страшні, і тернисті
(Дороги, дороги, дороги).
Але ти візьми й порозвінчуй
Ті міфи, підтверджені Богом.
Багряність ...
читати даліМої дороги (навіяне поезією Б.-І. Антонича)
Птахи співочі, надії
(дороги, дороги, дороги)
Золото-степ зеленіє,
Юності бідні небоги.
Чи то вітер, чи рев
(я себе запитаю)
Буду битись як лев,
не зазнаю одчаю.
Свіжий подих життя
(зелений, червоний, білий)
Не шукаю я укриття.
Я ...