Єлизавета Пукас

аватар користувача
З раннього дитинства закохана в письмо. Усю палітру пережитих емоцій виливаю на папір, конвертуючи враження в слова. Ніколи не любила вислів «що хотів сказати автор», адже прагну, щоб кожен охочий міг віднайти своє. Мої тексти ніби дзеркало, де найважливішим є саме ваша інтерпретація, тож запрошую у світ слова.

Війна змінила моє життя Що означає бути людиною? (Дослідження української життєстійкості)

Ні для кого не буде секретом, що наприкінці зими, а саме 24 лютого 2022 року, Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Велика війна перевдягла нас, перетасувала колоду ролей, змінила географію та світовідчуття. Мене, наприклад, вона ...

читати далі

Запах у будинку батьків

Відчиняю двері. На мене ледь не впала майже засушена верба й іще якісь трави. Вони завжди прикріплені до одвірка: магічне коріння моєї сім’ї часом нагадує про себе подібними детальками. Ніздрі знову зачали пурхати (сміюся через це постійно, адже ...

читати далі

Не забирай моє, прошу

Прошу, не забирай у мене моє. Той ґрунт, що пахне суницею. У нього проросла моя суть. Мені нікуди звідти подітися. Тут моя бабця збирала колосся, там її хлоп виписав корів. Боже, цей запах вкриває спину сиротами. На чужині ж нічого не пахне, ...

читати далі

Поштові марки в казармі

Дні!

Який це музей дрібниць!
Євген Плужник

Історії, які конче мають бути почуті, розказують пошепки на чужому балконі. Узявши дозвіл, я вас проведу в те, як правильно спільнотворити простір. Як дисклеймер попереджую: після подібного хочеться ...

читати далі

Легенда про сніжинки
(Малюнок Олександри Муравйової)

Любов. Він точно знав, що тільки це народжує на світ прекрасне. Як би не намагався створити щось під іншими враженнями – не виходило. Точніше виходило, але зовсім не так. Намагався із заздрощів побудувати сонячний промінчик – той розпався на ...

читати далі

Відлуння болю

Моя травма немає точних тілесних координат. Її кольоровий спектр прослідковую хіба що спросоння. Вона відлунює каменем десь у районі хребта. І тисне на скроні дощової погоди.

Моя травма зродилася ще до мого життя. У спадок дісталася. Без жодного ...

читати далі

Літера спротиву

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»…
Іван Малкович
Дитино, це вже досить суттєво. На затушованій по-чорному землі замовкли солов’ї. Серпик з ниточкою зник із ...

читати далі

Магістр педагогічного. Тобто ще не закінчена вишка

Він на фронті обіймає «Анютку». Кляне всіх, хто препаскудно втік за кордон. Магістр педагогічного. Тобто ще незакінчена вища. Мій вожатий та однокурсник сестри. 

Йому б зараз математику й фізику! Але ні — країна вища за всі інтереси. Нагадую, що ...

читати далі

Місто північних янголів

Вільнюс. Я ніколи не назву тебе своїм, о моє місто північних янголів! Вчуся жити з тобою. Моє прізвище з твоїх теренів, схоже, приблудилося ще з часів Великого Князівства Литовського. Колись з моєю ненькою ви були дуже близькі… Отже, і я спробую.
...

читати далі

Вигоюй рани цієї війни

Проговори мої страхи. Вигоюй біль від невизначеності й дестабілізації. Хоча б трохи побути закоханою в транзитний шарм! Усе тимчасове найбільш стабільне.

Дуже круто говорити про людиносвітськість, коли маєш абсолютний нуль із переміщень. Та ...

читати далі

Згадуй моє ім’я в нічних молитвах

Прошу, молися за мене усім богам. Я не до кінця впевнена в тому, що робимо. Виводь моє ім’я кінчиком язика. Перекладай на будь-яку мову. Твої молитви підточують дуло мого пера, я з більшою впевненістю готова писати. Так, не забудь передати Господу ...

читати далі

Що написано на тому квитку ??💔 (Коли емігрантка я й досі)

Подряпинка майже на лінії долі. Ну, нічого ж страшного, правда? Я думала, що вже була мертва. А ні, як бачиш… Душа не пропала. Усього лише залила долоню кров’ю. Швидко витерла, продезінфікувала. За лаштунками власних страждань… За вкрай логічним і ...

читати далі

Що лишається після росіян?

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Ліна Костенко

 

Там, в обіймах неба світився Київ. Перед ним, кажу мамі, розстріляний знак. «Тут вбивали ...

читати далі

Термін, що немає відповідника

Спеціально вивчу якусь чужу
мову, щоб писати нею тексти,
які ти не зможеш прочитати.
Якусь таку мову, з якої
вже ніхто не перекладає

Таня Малярчук
Іноземні вчу роками. Це як виклик тобі: зрозумій моєї душі шрами, навіть якщо не знаєш ...

читати далі