Анастасія Сарафанова

аватар користувача
На полотні нічного неба, як чаїнки в чашці гарячого чаю, розсипалися блискучі зорі. Схопити одну з них за хвіст? Легко! Полетіти з нею далеко крізь космос людських почуттів. Опинитися в галактиці різнобарвних емоцій, відшукати власний Всесвіт і врешті-решт залишити йому в подарунок своє пульсуюче серце, поросле квітами дикого маку... Пишу маковими рядками, відчуваю палким серцем , думаю холодним розумом.

Ті, що поламали крила

І знов купаємось в промінні...
Ми загубили серед ночі
Коштовне знайдене каміння…
Чи зазирнеш ти страху в очі?
Разом зі мною, неодмінно,
ти проживеш оті хвилини.
За руку знов тримай незмінно,
І знову заспані хмарини
Біжать за нами...
Стій ...

читати далі

Серед покинутих шляхів залізниці

Старі колії загубилися в заплутаних лісових стежках. Збираю росяні зірочки на холодному нічному небі, ховаючись серед поля втомлених диких маків. Вони проростають прямісінько з людських сердець, палаючи пломенистим вогнем. Обпалюють мої руки холодом ...

читати далі

Лиш дай свою руку…

Лиш дай свою руку… Біжи за мною, купаючи ноги в бурштиновій росі, у тиху безхмарну ніч…

 Утечемо від усього світу, десь там, на вулицях покинутих будинків, знайдемо свої тіні…

 Загубимося серед власних снів, шукаючи ту ж мить…

 Будемо бігти ...

читати далі

Коханий друг дитинства

Kоханий друже дитинства! Привіт!
Чи пам'ятаєш теплі ночі з запахом соняшникового поля, де ми згубили свої кращі сни? Серед зірок збирали дикі маки?.. У світлі ліхтарів спалили себе, щоб відродитися потім із попелу липневих вінків. Твої картини, ...

читати далі

Війна все ще триває…

Час: ХХІ століття. Війна все ще триває…

ХХІ століття... Війна між світами.

Космічний попіл у полоні диму намагається схопити світло-багряне зарево думок. Волосся кольору вранішньої зірки переливається, ховаючись у гротескній обкладинці. На ...

читати далі

Давай залишимо на потім

Краплі дощу повільно стікають шибкою старого вікна. Уже холодна кава стоїть на запиленому столі. У кожній краплинці чорно-білий космос, що зливається з тінню падаючих зірок. Почуття змішалися з ними в старій склянці. Чи будемо знову, загорнуті в ...

читати далі

Невагомість

Невагомість,
Стій ! Я кажу: не йди !
Ти в душі моїй
і в думках завжди. ...

читати далі

Коли настане день

У  грайливих, але зовсім не дитячих блискучих очах відбивається багряна заграва золотавого сонця. Воно втомилося від нескінченного живого шуму міста, яке, давно позбавлене мрії, поволі перетворюється на гнітючу руїну. Кам'яною бруківкою  легко ...

читати далі

Самотній кіт біля алеї

Почався дощ... Холодні нещадні краплі впивалися голками в тіло самотнього кота, який вдивлявся в сіру безкрайність неба. Подерті до крові вуха, вирвана жмутами шерсть, перебита ще багато років тому лапа... І ці великі мрійницькі очі маленького ...

читати далі

Місто й туман

Свобода... Її багатогранні різнобарвні відтінки, потрапляючи у свідомість лише один єдиний раз,  лишаються там назавжди, відтіняючи кожен день нашого життя. Але чи не є це ілюзією, яка, разом із солодкими нотками щастя потрапляє в кров і потім ...

читати далі

Шукай себе в дзеркалі

Тихенько й ніжно за спиною ти відчуєш ледь помітне дихання. Воно  наповнене якимось незвичним холодом, пронизує тіло, прошиває тоненькою ниточкою емоцій твоє гаряче серце, яке несміливо здригається з кожним подихом.

Ти впізнаєш ці обійми з ...

читати далі

Ти чуєш?

Ти чуєш? Цей солодкий смак гірких емоцій наповнює твоє серце по вінця, ніби келих вином. За ці неймовірні відчуття ти платиш гарячими сльозами. І ось черговий раз знову сидиш на краю тієї самої прірви. З кожною  хвилиною її чаруюча темрява огортає ...

читати далі

Тримай мене, не відпускай!

Тримай мене, не відпускай!
Кохай, немов останній раз,
І тут, і зараз, і весь час!»
Ти обіцяв...Ти чуєш? Стій!
"Не йди!"- прошу тебе я знов,
Не забирай солодких мрій,
Не убивай мою любов!..
Ти не послухав… Ти пішов!?
Вдома зосталась я сама… ...

читати далі

У місті мрій

У місті мрій
Зустріну глибину твоїх очей
Таких чуттєвих, майже непрозорих.
Проходячи повз інших всіх людей,
Спіймаю погляд, милий і знайомий…
І враз обличчя знову спалахне
Сором'язливим кольором багряним,
Сердечко швидко битися почне
Цікавим ...

читати далі