Єлизавета Солодун

аватар користувача
Мене на землю приніс вітер і залишив у духмяному широкоплечому полі на трьох доглядальниць: Любов, Радість, Фантазію. Ніжна, витончена, з рожевим, заплетеним у колоски волоссям, Любов навчила мене співчувати, не тримати зла, навчила доброти до оточуючих. Кучерява руда Радість навчила мене посміхатися, тішитися перемогам інших. А світленька красуня Фантазія - бачити не так, як інші, музиці, малюванню. І зосталася поряд.

Монолог Долі

Мій монолог для тебе, друже. Усі звикли звинувачувати мене в несправедливому правосудді, гріхах, бездіяльності, звичайній ліні. Насправді, усе відчуваю, як і ти. Тому що ти – це я. І в найближчому майбутньому (читай: «вічності») ми будемо разом. ...

читати далі

Ціную момент

Швидкоплинність моменту  –

 це  аксіома. Життя – це зараз. 

Немає ніяких потім. Так нехай 

воно палає. Завжди. 

Спекотно вогнем

Оскар Уальд 

Для початку треба дати пояснення, що ж таке момент? А чи справді треба? Це занадто ...

читати далі

Тут поле бою щохвилини

Боїшся ти, що грізні, смутні гуки

Пройняти можуть і камінне серце.

А чим же ти заглушиш дикий голос

Хаосу темного, крик голоду й біди

Леся Українка 

 

Море завжди заворожує, сьогодні воно надзвичайно бурхливе, гарячі потоки ...

читати далі

Тіні довшають опівдні

Гримнула, падаючи, чайна ложка, якою перемішували  швидкорозчинну каву. Гра слів. Шурхіт пакетика, звук наповненої чашки. Є такий? Чим же вона наповнена? Сумом? Радістю? Тривогою? Для когось – бридка вода ледь коричневого кольору, а іншому – ...

читати далі

Усвідомлене інтермецо

Якщо дотримуватися концепції «інтермецо» в музиці, то можна провести пунктирну паралель з нами – завжди метушливими, невгомонними людьми. Запитаєш: чому пунктирну? Бо ми найчастіше навіть не помічаємо цей брейк, чого не скажеш про своєрідний ...

читати далі

Остання станція

Нестерпний звук доноситься луною до моїх вух. Це була остання станція на несправних рейках потяга  «Спільне життя». Скільки разів ти йшов і вертався? Найжахливіше те, що я застрягла в кімнаті надії, а ти вимкнув ледь жевріюче світло, залишивши ...

читати далі

Шукаю себе в дзеркалі

Із самого дитинства дівчата вдягають сукні й бачать у дзеркалі навпроти себе принцесу, леді чи супергероїню. Ми дорослішаємо й змінюємо вподобання, улюблених виконавців, стиль і погляд на себе. Що я маю на увазі? Ми всі зосереджені на зовнішності. ...

читати далі

Березовий парк

Як ви гадаєте: де живуть натхнення, тиша?

У цьому місці на лавочках сидить любов й розмовляє з усмішкою, обговорюючи цікавий сонячний день. Розкинувши свої коси, лине радість із морозивом у руках. Береза шепочеться з ялиною про свої дівочі ...

читати далі