Швидкоплинність моменту  –

 це  аксіома. Життя – це зараз. 

Немає ніяких потім. Так нехай 

воно палає. Завжди. 

Спекотно вогнем

Оскар Уальд 

Для початку треба дати пояснення, що ж таке момент? А чи справді треба? Це занадто абстрактне поняття. Я не про загальне поняття: короткий проміжок часу… А про своєрідне розуміння, приклад, який спливає в тебе в голові відразу. 

Ми вже на тому березі дорослого життя, що після подоланого рубікону. Розуміємо важливість планування власного часу, але не моменту. Бо абстрагуватися – найголовніше. Майже завжди. 

Ти ніколи не зловиш метелика, доки не зосередишся, не підслідкуєш. Момент – і він вже в долонях! Проте краще відпустити комашку, бо вона може подарувати момент насолоди іншим. Іноді момент залежить від інших людей, тож уважай це внеском у майбутнє. 

Де ж межа між плануванням грядущого й тим, що формує нас овочами, які просто існують легковажно? Часто ми називаємо «ловців» вітряними. На жаль,  краще пожаліємося на своє життя, ніж станемо щасливими власноруч. Тобто сподіваємося на блискуче перламутрове «потім», навіть не усвідомлюючи: як не зловити, то створити момент можливо! 

– Але чужа людина не може ось так просто увійти в школу.

– Будь-хто може потрапити куди завгодно, якщо обере правильний момент.  

Та я впевнена: ти знаєш, що нічого до рук само не прийде. А своє «зараз» і «майбутнє» тримаєш у руках і вже відповідаєш за нього. Дерзай!

Поділитися з друзями