Дарія Бойко

аватар користувача
Шукаю між рядками себе. Блукаю, читаю, словами живу. Та скільки ночей не минало б, усе ще буду знаходить себе.

На лавочці

Мабуть, забулися б мені твої слова, якби не пісня солов’я, що лунала в унісон з голосом твоїм без жодного сум’яття. І плавні рухи немов спокійний океан, який несе погляд твій, мов корабель, що пливе в далеку гавань поривань душі. 

Тож нехай лавка ...

читати далі

Ти чи ерзац?

Так, часто ми не помічаємо деталей. Нерідко важливі речі називаємо дрібницями. Неодноразово знецінюємо людей, яких знаходимо в юрбі. Під суворим небом. Бігаючи за часом, намагаючись наздогнати секунди життя. Можемо втратити сонце, знаючи наперед, що ...

читати далі

Люби!

Те, чого ти так боїшся, починай любить! Найстрашніший сон і тінь в кімнаті. Грім, дощ, темряву і світло. Почни любити! Особливо те, що бачиш у дзеркалі... Люби! Свій страх перетворюй у любов, у надсильне почуття. І коли ти це відчуєш, то й у гуркоті ...

читати далі

Літнім дощем…

Літнім дощем спадала я тобі на груди – і ми разом слухали пісню солов'я. Тендітні руки торкалися твого чола. Заплющивши очі, мріяв ти дістатися до небес. А як же я?.. Невже зостануся тут сама?.. 

Вустами, як краплинами дощу, припадала до твоїх ...

читати далі

Моя казка

Минали роки… На вулицях з'являлося все більше транспорту, нових облич. Проте ці зміни не торкалися старого собаки. Його знали всі, та ніхто не звертав особливо уваги: ходить і нехай ходить… Та він усе своє життя шукав вихід із цього темного лісу ...

читати далі

А ще вчора ми літали в небесах…

Останній день, щоб залишитися живою. Та прогулянка, яка добігала кінця. Приречені стосунки. Ні краплі відваги в очах. Лише вітер у голові та сотні думок.

Відвези мене до лісу та закопай, бо день догоряє. Ти ж цього хотів! Ніяких слів, лиш ...

читати далі

Як хлопчина зірку покохав

Розкажу вам історію про те, як хлопчина любив небо. Як його сірі очі вдивлялись у кожну хмаринку. Як сонце подарувало йому свої поцілунки й залишило слід на обличчі – цяточки, які нагадували любов сонця. Він складав пісні й мріяв літати з птахами на ...

читати далі

Живи, моя надіє!

Лише тоді, коли остання мить життя поставить вибір, ми виберемо життя. Хоч як би іноді і не бажали смерті. Можливо, ти страждаєш і забуття здається кращим. А може, остання мить – це геть не те, чого ти прагнув?  А як же ті слова, що краще жить? Що ...

читати далі

Гріх

Це не твоя вина, а моя. Бо я змогла пробачити тоді твій гріх. Не побачила твій сміх наді мною. Той погляд, який приховував нещирість та відразу. Та кожного дня чекала на ті слова… Чекала…

О милий! Невже «це все була лиш видумка моя»? І не було ...

читати далі

У цьому світі людина одна проти всіх

Що може бути найважливішим у житті? Невже залишитися на самоті. Тонути й не бачити підтримки в житті.

Колись залишуся сам на сам з порожнечею. І охопить темна ніч емоції в душі. Не очікую нічого від людей назовні, лише бачитиму муки темних душ, ...

читати далі