Олена Лелюх

Цеглинка за цеглинкою... Усе так, як треба. Діти навчаються, дорослі працюють...
Бах!
Хтось витяг камінець із системи – і вежа контролю нахилилася. Стала більше схожа на сходи.
Люди, що залишаються під спорудою, у страшенній небезпеці. От-от, ...

День 1. Сьогодні бачила заклопотаного хлопця. Із книжками й ноутбуком. Допомогла йому із завданням. Він щось дуже довго читав, писав, а потім подивився на годинник і побіг кудись. Шкода, що так і не помітив табличку "Пофарбовано".

День 2. ...

Лежу на сніговому простирадлі, розглядаю зірки. А десь там, за холодно-білими пагорбами, уже чути кроки противника. Засідка нічим не відрізняється від інших, лише небо гарне як ніколи.

Біль у ногах дає про себе знати, тремтячі руки обіймають ...

Я не з тих хороших дівчат, на яких ти заслуговуєш. Не знаю, як пояснити, яка насправді, але уяви найгірше. Так от, я ще гірша, ніж ти уявив.

Кросівки в пилу не тому, що бігаю ранками, а тому, що зустрічаю заходи сонця на даху. Ми діти однакових ...

Лежу в госпіталі під свист куль. Не знаю, чи повернуся взагалі… Людей виносять десятками, привозять сотнями. Важко дихати, але не можу лежати, поки ховають товаришів.

Люба, будь ласка, пиши мені. Не кажи дітям, де я… Їм такого жахіття краще не ...

Моя дівчинко-війна, я вже в дорозі. Ітиму до тебе пішки, бо правила нашої гри забороняють себе жаліти. Стираючи ноги в кров, не скажу, що сильний, бо все ж таки чоловік. Знаю: ти проти сексизму.

Я йтиму до тебе на звуки чарівних снів і на запах ...

«Щастя ніколи довго не триває. Щастя все – день, година, хвилина». Саме тому я раділа кожній миті, проведеній з тобою. Але, на жаль, усе змінилося.
Що щирая любов ділала,
Вона на лихо повертала.
Чому ж ми розійшлися? Не знаю, але впевнена, що ...

Невже я повністю вичерпала себе? Невже все ж дійшла до межі? Хіба в 15 років можна не бачити краси? Коли я взагалі востаннє з нею зустрічалася? Коли востаннє щиро сміялася, забувши про обов'язки? Невже сіра грудка одноманітних егоїстів, які ...

Час іде, а ми все рухаємось у прірву. Говоримо, що змінюємо світ на краще, а насправді лише все руйнуємо.

Я вважаю, що до катастрофи людству лишилося зовсім трішки, якщо, звісно, вона ще не почалася. І ми навряд чи вже щось виправимо, адже треба ...

Старіти нудно, але це єдина відома можливість жити.

Чи боюсь я старості? Так, боюся залишитися одна. Поважний вік – зовсім не привід страху, адже що може бути краще досвіду, надбаного роками, дітей, онуків… «Роки йдуть, а їм не віриш. Оцінки ...

В одному королівстві жила незвичайна принцеса. Чому незвичайна? Бо вона буда не такою, як усі: влучно стріляла, любила битися, а не суконьки й тіари приміряти.

Принцесі Алісі всі завжди чомусь указували, що робити. Мама вчила її правильно сидіти, ...

Жив собі хлопчик Микита, у якого завжди все виходило. Батьки його хвалили, у садочку мав найкращі іграшки, а друзів – хоч греблю гати.

Хлопці завжди дивувалися, чому це Микита завжди найкращий, чим вони гірші за нього? Якось Артем підійшов до ...

Солоні спогадів тумани
нависли в повітрі
і гірко мовчать.
А сльози скупо капають
на сухий сірий асфальт спокою,
стікаючи ніжною щокою...
Не бувають щирими очі,
які жодного разу не плакали.
Не буває щасливою душа,
у якої лише солодкі
хмари ...

Поки ми спали,
у сусідньому будинку помер чоловік.
Він любив доньку,
водив у кіно, в зоопарк.
А ми прокидалися,
чомусь сперечалися, я плакала.
Думали, що любовні історії з книжок –
то не про нас…
Поки ми спали,
у сусідньому будинку помер ...