Твори з тегом: роздуми

Залізниця вальсує з сумлінням,
У віях ховаючи дещиці снів.
От би на мить стати вітром
Й пуститися обрієм з ним.
Але пустка холодної ночі
Вириває з корінням думки.
Не показуйся більше на очі,
І прошу: більше душ не ятри.
Уже вдосталь було ...

Колишеш мої ночі напівтінню. Здригаєш в’язку тишу в сі-мінор. Мовчиш, немов актор німого фільму, та я у край люблю таке кіно. Ти – про контроль, про якість руху в кадрі. Немає сумніву, хто справді є герой. Фіксуєш тишу. Шелест вітру. «Важіль». Роса ...

Сонце,
Віриш: усі зорі до нас схилились,
Склалися в долю візерунки забуті давно.
У нас під очима
Ховаються сльози,
Що втекли, аби окропити всесвітню журбу.
Не дивися на те, що далеко від дому.
Не дивися на шрами, залишені Богом.

Він добре ...

– Не люблю все будувати на теорії, бо її треба підтверджувати/спростовувати практикою, але що ж поробиш.
– Науковий підхід)))
– Ну, а що, дарма в мені це зерно виховували? Дає плоди)
В останні дні забагато думаю про дощі та сонце. Мій мозок у ...

Привіт!

Мене звати Поліна. Мій девіз – сім раз відміряй, а один – відріж. Мені говорять, що я наче кров з молоком, адже маю білосніжне й рум’яне обличчя.

Прокидаюсь я ні світ ні зоря й спішу малювати. Маю золоті руки, бо вмію вправно робити ...

Коли я була маленькою, ходила до знайомих у гості. У їхньому будинку “жили” іграшкові собаки-роботи, які слухалися й виконували всі команди, ніби справжні собаки! Тоді це мене дивувало, а я ловила себе на думці: “Навіщо взагалі заводити справжніх ...

Чи можуть штучні квіти замінити живі? Чи можуть несправжні, нещирі, покірні люди, тобто "штучні", бути такими ж незбагненними, пронизливими й сонячними, як справжня людина в духовному сенсі. 

Справді, штучні квіти, неначе "штучні" люди, вони ...

Сидячи на вокзалі в стані розбитого сердечка, дивлюся на людей. Хтось ллє сльози від прощання з рідними, а хтось байдуже махає хустинкою, якою проводжає майже всі свої почуття. 

У вікні одного з потягів помічаю хлопця. Він стримує себе з останніх ...

Автор:  Горянін Даниіл

Будівництво сучасних комплексів, економічні процеси на біржах та розвиток нових технологій – це ознаки нашого суспільства. Прогрес ніколи не стоїть на місці, він створює нові умови для кожного з нас і вимагає змін. Також це ...

Боїшся ти, що грізні, смутні гуки

Пройняти можуть і камінне серце.

А чим же ти заглушиш дикий голос

Хаосу темного, крик голоду й біди

Леся Українка 

Море завжди заворожує, сьогодні воно надзвичайно бурхливе, гарячі потоки ...

Дощить… 

Багатьох така погода засмучує, але не мене. Спокій, приємний шум. Відчуваю кожну краплинку, яка, падаючи, несе надію. Надію на любов, красу, свіжість і аж ніяк не на журбу. 

Мабуть, дощ – найкращий час для роздумів! Стільки ідей ...

Нестерпний звук доноситься луною до моїх вух. Це була остання станція на несправних рейках потяга  «Спільне життя». Скільки разів ти йшов і вертався? Найжахливіше те, що я застрягла в кімнаті надії, а ти вимкнув ледь жевріюче світло, залишивши ...

Окуляри... Прозорі скельця, що допомагають нам чіткіше бачити світ. Вони безбарвні й не прикрашають правди. А що, як скло на очах стає рожевим? А що, як кришталик ока затягується яскравою кольоровою плівкою? Тоді твоє світосприйняття змінюється так, ...

Ляльки... Білосніжні фарфорові фігурки, що легко розбиваються. Як людські серця. Фіалковий рум‘янець на щоках і трояндові мальовані вуста. Синтетичне волосся, ювелірно заплетене в коси чи укладене локонами. Мережані легкі сукенки й костюмчики ледь ...