Твори з тегом: море

Четверта сорок чотири. Співає перша за ніч пташка. У грудях різко тріпоче, колихається – і я трактую поданий знак. Лягаю на спину, рахую човни, у свідомому сні віддаю власне тіло у владу водам.
Ніжний бриз і солоне на губах. М’який пісок лоскоче ...

Я ніколи не очікувала, що опинюсь у невеликому місці, розташованому на чарівному острові, де спокійні хвилі Егейського моря відблискують, неначе коштовний кристал, та вітають мене. Просять своїми спокійними хвилями зануритись у цю воду, відчути ...

Хвилі! Хвилі аквамаринові!
Шепіт хвиль, перекат камінців...
Чи є на землі щось мелодійніше
Дивовижних звуків морів?

Мої таємниці пишу на піску,
Їх хвиля дбайливо змиває.
Мрію я, що в нестримнім ривку
Море секрети свої відкриває…

Вдихаю ...

Збентежене море. Глибоке та безмежне, зі своїм настроєм та примхами, що приховує в собі сотні загадок і дивовижних неповторних витворів природи, наприклад, медуз. Десятки створінь перед тобою й ще більше на глибині, не маючи серця, пливуть у ...

Ніде ви так більше не відчуєте почуття свободи, як біля моря. Воно ніби підхоплює тривожні думки й несе кудись дуже далеко, туди, де вони вже не мають значення…

У моїй пам’яті відклалася велика частина маленького приморського містечка з ...

Приходить літо, починаються канікули. А я згадую море. Це неперевершені почуття. Зморена поїздкою на автобусі, наша родина залишає в готелі речі – і мерщій на узбережжя. 

Ось вона, морська водичка, – лагідна та солоненька. На вулиці справжня ...

Автор: Артем Терела
Люблю мандри, а хто їх не любить? Відпочинок для душі, гармонія між людиною і природою. Тут можна забути про все, навіть про всі проблеми та негаразди. Пісок, море, чайки – усе це вводить нас у нірвану.
Дуже полюбляю подорожі ...

Ніжні промінці вранішнього сонця обережно торкаються мого обличчя, пробиваючись крізь солом'яну парасольку, шум морського бризу дарує приємну насолоду моїм слуховим рецепторам, пальці ніг зариваються в теплий білий пісок, легенький вітерець пестливо ...

Бризки хвиль... Солона тепла вода... Білі гори загортають тебе в морську піну... Промінчики сонця лагідно торкають золотавий пісок та грають у квача зі спритними рибками.

Ти навіть не уявляєш, що може статися завтра, але вже пірнаєш у морі ...

Тихий шум моря...

Нарешті відкриваю сумку з речами й кладу їх до не зовсім нової шафи. Від втоми, без сил, падаю на ліжко й засинаю.

Дуже рано розплющую очі й біжу до моря. Погода сонячна – і море спокійне. Я можу роздивитися кожен камінчик на ...

Затишно сидіти в м'якому фотелі десь на узбережжі океану, коли борвій  зриває в танець волосся, закутує шаллю повіки, гірко цілує полиновими губами зап'ястя й шию, а в повітрі витає запашний аромат магнолій. Безпросвітною васильково-синьою вуаллю ...