Твори з тегом: творчість

Словами часом…

Кажуть, ніби час кує найболісніші втрати. Проте часом перевершую його майстерність та нищу сплановані дії. Креслю лінії на долоні, малюю нові. Іноді й ненавмисно.

Слова наділяю цілющою силою, проте перевищую дозування. Сама собі лікар, себе ж і ...

читати далі

А я така!

Можу сказати, що я досить спокійна, хоч до рани прикладай, проте іноді займаюся від найменшої іскри. Але при цьому ніколи довго не тримаю образи, досить швидко прощаю та забуваю. Їх я не хочу пам'ятати, щоб не забивати собі голову поганими речами. ...

читати далі

Код на папері…

Скажіть мені: живуть де хмари?
Й проблеми зникнуть, і примари.
У голові густий туман,
Підступний морок і обман.
Скажіть мені: де живе сонце?
І світ відчинить враз віконце.
Проміння лине в шибки й двері.
Я напишу код на папері!

читати далі

Дороги, які ми вибираємо

Творчість Б.-І. Антонича – нескінченне джерело натхнення не тільки для письменників, а й для звичайних путників, яких цікавлять одвічні питання. Але що промовляють до нас його твори? У чому ж людське щастя?

Кожна особистість – художник, який сам ...

читати далі

Хвороба творців

Дні крокують у вічність, але кава зранку не стає смачнішою. Може, спросоння вже вкотре плутаю цукор із сіллю? Розчинене навстіж вікно утворює портал між моїм заплямованим світом та сірим буттям механічного міста, а голуби щодня приносять усе нові ...

читати далі

Про те, що зовсім поруч

Райдуга в очах, а на обличчі – карнавали фарб. Кров у венах пульсує в такт зі свіжою мелодією барв. Атласна стрічка на зап’ясті, у долоні – тисячі дрібниць, і всі на згадку про щасливі кадри, увіковічені на плівці пам’яті. У кишені пензлі ...

читати далі

Між вибухів щасливих фарб

Я хапала музу за хвіст, а ти просила зануритися в реалії, бо мистецтвом не поласуєш морозною зимньою годиною. Я розкидала звабливі зорі й фарбувала в золото рум’яну зелень довкола, а ти стверджувала, що ми не впливаємо на закони природи. Я прала ...

читати далі

Барви слова

Словесні барви, тихі й мовчазні,
Про щось шепочуть вірному поету.
Вони, наповнені безмежністю краси,
Дарують незрівнянні почуття сюжету.
Рожева ніжність хмарок-баранців,
Червона пристрасть аромату саду,
Смарагдовість пророслої трави
Та срібне ...

читати далі

Особисте

Емоційність. Це те, що водночас я люблю й ненавиджу в собі. 

І коли безконтрольно починають капати сльози під час сімейної вечері, єдине, що залишається, – вийти з-за столу, зачинитися у своїй кімнаті й заглушити несподівано неконтрольовані ...

читати далі