Твори з тегом: вечір

Ліхтар або цілий всесвіт

Моє волосся дріботливо перетинали меридіани вечірнього ліхтаря. А він, як восьминіг, звабливо простягав свої щупальці. Хоча ні, знаєте,  тепер я бачу в ліхтарі метелика, чи, може,  пелюстки ромашки, чи, може,  хижі лапки павучка, який допомагає ...

читати далі

Полуничне надвечір’я

Червоними плямами розтікається небом ненароком пролитий полуничний сік, утворюючи нариси заходу сонця. Яскраві краплі розлітаються хто куди: на пухнасту хмаринку, гілку великого дерева, на сонний тюльпан у квітнику та будку старого собаки, на вікно ...

читати далі

Лавандове небо мрій

Сиджу серед волошок та ромашок у безкрайому степу, що пахне зітлілим полином, окутана вечірньою прохолодою вітру. Уже жовтогаряче сонце закотилося за небосхил, а рожеве небо вкрила ковдра ледь помітних зірок. Вони шепочуть на вушко, що настав час ...

читати далі

М’який знак мого вечора

Автор: Юхим Кащенко
Це було одного осіннього дня. Як завжди, уранці мусив іти в ліцей, після уроків – на курси англійської мови. Потім досить довга путь додому… Повернуся пізно, а тут ще й задали багацько домашнього завдання. Знову залишиться ...

читати далі

М’який знак мого вечора

Відкидаюся на спинку стільця, заплющую очі, вслухаючись у шум машин за вікном. Не люблю я вечори. Вони оголюють ті думки, що вдень ховалися за музикою, яка без упину грала в пошарпаних часом навушниках, за щирими усмішками й дружніми обіймами.
Та й ...

читати далі

Мій м’який день

Сьогодні був якийсь дивний день, який плавно перейшов у дивний вечір.
Удень я привітала свого папужку з днем народження й подарувала маленьку м'якеньку іграшку для птахів. Потім прийшов брат і просто так подарував маленького м'якенького ведмедика. ...

читати далі

Наодинці з природою

Бувають хвилини, коли так хочеться побути на самоті, сховатися від сірих буднів, відірватися від пронизаного холодом асфальту. У такі моменти прагну побути з природою та думками наодинці. Глянеш – такий чарівний захід, ось там далеко закотилося ...

читати далі

Затишно

Затишно… На столі лимонад із краплинкою м’яти, тепла ковдра, зорі. Згадуєш найпотаємніші мрії, спокуси, печаль. Ніби цілий всесвіт у твоїй душі розривається, тріщіть, прагне свободи. В очах блищать мільйони ліхтарів, а  в серці – думки про ...

читати далі

Захід сонця

Захід сонця... Я сиджу на пагорбі й дивлюся на це природне диво. Навколо червоної кулі оранжеві, жовті та рожеві мазки тоненького пензлика, який тримає в руках умілий художник. Він малює своє життя: темні та світлі лінії, що вирішують його майбутнє. ...

читати далі