Марія Шрамко

аватар користувача
Звуть мене Марією. І, звісно, як і кожна людина, маю свою неповторну рису: обожнюю витати в мріях, думках про майбутнє та ставити питання собі. Як правило, ці думки я втілюю у творах або ж ділюся ними з друзями. Наше життя незвичайне, і чим більше ми над ним міркуємо, тим ближче до істини!

Вірю!

Кольори стають монотонними та чорно-білими, немов у фільмі з Чапліном, проте без веселощів. Звуки перетворюються на шум, і ти чуєш лише уривки фраз.

У цей момент короткого людського життя усвідомлюєш, що все це вже набридло, а нічим новим, ...

читати далі

Око

Десь у гущавині лісу веде крута стежка до озера.

Воно велике, кругле, немов хтось викреслив його у вигляді кола чи ока. Вода темна від крислатих гілок дерев, а сонце сховане за їхніми розлогими верхівками. Попри те, що озеро ховалося в тіні, воно ...

читати далі

Зерно істини

Чому саме «зерно істини»? Можливо, тому що все починається з зерна, яке знає своє завдання: стати паростком, плодом чи деревом. 

Що впливає на зерно? І те, куди воно потрапило, і який ґрунт. Оточення також впливає на те, як воно зможе виконати ...

читати далі

А я така!

Можу сказати, що я досить спокійна, хоч до рани прикладай, проте іноді займаюся від найменшої іскри. Але при цьому ніколи довго не тримаю образи, досить швидко прощаю та забуваю. Їх я не хочу пам'ятати, щоб не забивати собі голову поганими речами. ...

читати далі

Боюся згубити кохання…

Ми танцюємо в сяйві свічок,
Тиха музика нас заворожує.
Невагомо кружля світлячок,
Що у ритмі немов супроводжує.

Наші душі злилися з єством,
У майстерності руху і танцю.
Кожна хвиля немов торжество,
Подароване ніжно коханці.

Заряджаюсь ...

читати далі

Осінь малює свої акварелі

Осінь. З одного боку настільки чарівна й неповторна, а з іншого – така похмура й засмучена… Ніби малює особливі, по-своєму дивовижні акварелі. Одним дотиком озолочує парки та ліси, а іншим – сумно проводить по небу, так що й хмари ніби плачуть…
Так ...

читати далі

Якби Котляревський потрапив у наш час…

Ви ніколи не задумувалися, що було б, якби такі шановані люди, як Іван Петрович Котляревський, жили в наші з вами часи? Мене дуже зацікавило це питання – і я вирішила поміркувати.

На мій погляд, Івану Котляревському не зовсім було б легко жити в ...

читати далі