Твори з тегом: місто

Рожевий асфальт

«Ще одна фотографія до колекції!» — радісно усміхаюсь я новому здобутку. Усе ж таки нічне місто — найкращий краєвид з усіх відомих.

Я поверталася додому, як завжди оминаючи нові вулиці, ішла старими провулками та побитими життям дорогам. Завітала ...

читати далі

Світанок у місті

Ранок… і промені сонця ласкаво торкаються кінчика носа. Щосили змусивши себе встати з ліжка, можеш побачити величезні кам'яні "джунглі". Вони неймовірні як і зранку, коли сонце поволі заливає їх своїм світлом, так і ввечері, коли запалюються ...

читати далі

Люблю мандри

Кожна людина, мабуть, любить мандрувати. Та в кожного з нас свої пріоритети в цьому. Хтось це робить за кордоном, хтось удома, а дехто вподобав активний відпочинок.
Я дуже люблю мандрувати Україною. Моє найулюбленіше місто – це Київ, столиця нашої ...

читати далі

Я і Радченко (за романом В.Підмогильного «Місто»)

Місто - величезний залізний звір, що притягує до себе допитливих мандрівників із холодним серцем, які ще не чітко визначилися зі способом життя. Село та його ніжна краса створені для людей із чутливою душею, справжніх поціновувачів природи, що ...

читати далі

Люблю мандри

Яка різниця, скільки років твоїм кедам,
якщо ти гуляєш у них Парижем
Кузьма Скрябін
Усі люди хочуть бути щасливими, і більшість із нас вбачає своє щастя в матеріальних благах. Але є люди, які відчувають радість не від речей, а від відчуттів. Лише ...

читати далі

Я і Радченко (за романом В.Підмогильного «Місто»)

Здається ж, люди, все у них людське,
Але душа ще з дерева не злізла
Ліна Костенко

Душа — це маленька дитина, і кожен із нас виховує її індивідуально. Важко не погодитися з думкою, що саме інтелектуальний розвиток допомагає внутрішньому світу ...

читати далі

День

Автор: Олексій Липенко

Розпочався день…
Дзень-дзелень!
БУ!
Будив будильник
після – умивальник
о, ранок ок
піти, і ти, і багато ще
бачать місто
у мареві
живуть наче
у вариві
повітря не колихається
хтось чимось мається
десь стоїть ...

читати далі

Час парасольок

Густий туман поглинув ранкову тишу міста. За вікном буденна картина: вітер, злива, сонні обличчя тих, хто поспішає неквапом у своїх справах. А увесь світ, здається, загорнувся в сіру ковдру хмар. Надовго…

Примостившись якомога зручніше, поринаю у ...

читати далі

Полтава залишається…

Падає спокійний сірий дощ і ксилофоном відбивається на бруківці вулиці Соборності. Тихо ступаю слизькими каменями в мокрих «тімберлендах» і мляво розчиняюся за стіною холодної ранкової зливи.

Кілька днів тому голосний і метушливий куточок Полтави ...

читати далі