Твори з тегом: літо

Сонце підіймається над горизонтом, фарбуючи небо в ніжні відтінки рожевого та золотого. Перші промені торкаються землі, пробуджуючи світ до нового дня. Роса на траві виблискує, немов діаманти, розсипані щедрою рукою. Повітря наповнюється ароматами ...

Четверта сорок чотири. Співає перша за ніч пташка. У грудях різко тріпоче, колихається – і я трактую поданий знак. Лягаю на спину, рахую човни, у свідомому сні віддаю власне тіло у владу водам.
Ніжний бриз і солоне на губах. М’який пісок лоскоче ...

Інколи, перебуваючи у вирі життєвих подій, ми не замислюємося, скільки всього втрачаємо в  цій метушні. І часто не даємо собі часу,  щоб гарно обміркувати й згадати щось таке, що грітиме протягом багатьох років. Лише темної, глибокої ночі, стиха ...

Ліричний герой цього тексту має хриплий табірний голос, лікований м’ятними цукерками. Він поки що дуже тихий, але через те не менш сильний, якщо все ж таки наважився розповісти про найкращий загін родом із найпалкішої другої зміни. Тож влаштовуйтеся ...

Ще місяць літа зостався. І він обіцяє так багато…

Ще трохи жарких днів – й аромат скошеної трави не забариться розвіятися десь у далечі спогадів. Проте в серці буде щось вагоміше, щось краще й вічне. Можливо, це юність, чи друзі старі й нові, або ...

Кожен може уявити по-різному своє літо. Хтось ходить гуляти з друзями,  хтось їздить на море, а хтось – у село до дідуся з бабусею.  А як ви уявляєте літо в селі? 

Наприклад, для мене село влітку – це пахучі квіти,  тепла річка, спів пташок, ...

Обертається повний місяць навколо квартири з пошарпаними вікнами. Ми сидімо на дивані, дивимося на те, як листя стелить ковдру під тополею. Ти пішов на кухню зробити чаю. Такі вечори створені для того, щоб загортатися в м’які плетива та розливати ...

Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік. 

Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які ...

Любий примарний герою, я й досі тебе кохаю. Рахую секунди з тієї миті, як ти розчинився цукром у воді. Але мені не солодко...

Я буду писати вночі під жалібним світлом гасової лампи. Писатиму, коли сонце відвернеться від Землі. Чи дощі ...

Вітер гойдає посивілі від сонця трави. Літо минає так швидко й непомітно, як день змінює ніч.

Ось уранці з першим літнім променем зросли грайливі колоски жита. Червень розстелив золоту ковдру, укривши нею багату українську землю, яка звикла брати ...

Старий клен втомлено колишеться, доки його листя ніби натякає, що осінь вже близько. І здається, нічого, окрім суму й щасливих спогадів, не залишається. Уже й журлива мелодія оповила вулиці, але спробуймо хоч на хвилинку згадати, як усе починалося. ...

Літнім дощем спадала я тобі на груди – і ми разом слухали пісню солов'я. Тендітні руки торкалися твого чола. Заплющивши очі, мріяв ти дістатися до небес. А як же я?.. Невже зостануся тут сама?.. 

Вустами, як краплинами дощу, припадала до твоїх ...

Літо… Пора, яка дарує теплі згадки, щастя на обличчях дітвори, сонячні ранки, теплі вечори й світлі зоряні ночі, які чарують красою. Чудове українське літо надзвичайне. Вирізняють його чари природи, що притягують увечері під спів цвіркунчиків, коли ...

Лазурні хвилі обіймають волошкове полотно неба. Ультрамаринові плями на простирадлі безодні розчиняються між рік пухкої солодкої вати. 

По теплих піщаних берегах тендітно ступає дівчина Літо. Прозорість води потопає в барвінкових очах, що ...