Ще місяць літа зостався. І він обіцяє так багато…

Ще трохи жарких днів – й аромат скошеної трави не забариться розвіятися десь у далечі спогадів. Проте в серці буде щось вагоміше, щось краще й вічне. Можливо, це юність, чи друзі старі й нові, або просто літо, моє передостаннє літо на порозі дорослого життя. Тому сонце було особливим, воно світило мені так яскраво, а рясні дощі прибивали пил жаркого дня.

 Я запам’ятаю  це літо в барвах веселки після злив, у співі птахів, у сяйві  зір, що падають згораючи. У кожній фотографії – любов, у кожному слові –щирість. 

…А нам ще зостався серпень. Упевнена: він подарує найбільше.

Поділитися з друзями