Ще зостався серпень…
Ще місяць літа зостався. І він обіцяє так багато…
Ще трохи жарких днів – й аромат скошеної трави не забариться розвіятися десь у далечі спогадів. Проте в серці буде щось вагоміше, щось краще й вічне. Можливо, це юність, чи друзі старі й нові, або просто літо, моє передостаннє літо на порозі дорослого життя. Тому сонце було особливим, воно світило мені так яскраво, а рясні дощі прибивали пил жаркого дня.
Я запам’ятаю це літо в барвах веселки після злив, у співі птахів, у сяйві зір, що падають згораючи. У кожній фотографії – любов, у кожному слові –щирість.
…А нам ще зостався серпень. Упевнена: він подарує найбільше.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.