Твори з тегом: почуття

Моно-но-аваре*

Є листи, які ніколи не відправлять, як і твори, які ніколи не прочитають. Знаєш, у моїй душі було не одне багаття, тож, мабуть, слова вже не вартують і центу. Туман переплівся з ожеледдю, думки – з хмарочосами, а проза,  кажуть, обросла ...

читати далі

Остання станція

Нестерпний звук доноситься луною до моїх вух. Це була остання станція на несправних рейках потяга  «Спільне життя». Скільки разів ти йшов і вертався? Найжахливіше те, що я застрягла в кімнаті надії, а ти вимкнув ледь жевріюче світло, залишивши ...

читати далі

Рожевий асфальт

Малюю. Не руками – душею.

Цифра за цифрою: неоднорідні мазки встеляють полотно. Надворі волає голос смерті – сирени швидкої допомоги. Останнім часом вони стали чимось звичним... Хоча мене пересмикує щоразу, коли чую ці відголоски. Зупинилася коло ...

читати далі

СІРЕ НЕБО СМУТКУ

Для когось смуток – це невдачі, горе, поразка. І здається, що його так багато, усе небо затягнуло хмарами. Але для мене це можливість стати вільною пташкою. Полетіти далеко від проблем, сварок та людей. Хочеться розкрити свої “крила “ й летіти куди ...

читати далі

Весняні почуття

Весна. Гармонія. 

Чи відчували ви внутрішній спокій так, як я, дивлячись на садок біля бабусиного будинку?

Чи сідали ви, підмостивши зручненько ковдру, просто на землю та  насолоджувалися веселим щебетанням птахів і тихим дзижчанням комах над ...

читати далі

Тільки вище

Пряний запах осінніх трав
Нагадав про зів’ялі почутя. 
Але я вже не та строката веснянка. 
Вплела у дубовий вінок
Духовий оркестр мавок. 
Розправила плечі. 
Підняла носа до сонця ближче. 
Розтерла думки по асфальту. 
Набрала в легені ...

читати далі

Лише слово

Скільки емоцій може викликати лиш одне слово?.. 

Умить душа потоне в океані небесної роси або ж злетить аж до сонця й обпече ніжні крила. Кава випадково набуде солоного відтінку, кленові віти ввечері пахнутимуть вчорашнім, залитим імлою степом, а ...

читати далі

Чекаю…

День за днем я невпинно чекаю тебе, закутавшись у марево ночі, але ти наполегливо не дістаєш накреслену карту моїх крихких думок і звертаєш із призначеного Долею шляху. Байдуже, що розтерся графіт папером і не знайдеш все одно правильного шляху. А ...

читати далі

Між теренами пошуку

Півкроку до палкої осені, а на серці лише зараз скресла крига. Кажуть, ріки під льодом не замерзають, а моя душа майже весь рік закута в льодяні обійми. Та й гори здаються нижчими, ніж їх малює уява. Прірва... Падаю вниз, щоб знову злетіти. У сотий ...

читати далі

Особисте

Емоційність. Це те, що водночас я люблю й ненавиджу в собі. 

І коли безконтрольно починають капати сльози під час сімейної вечері, єдине, що залишається, – вийти з-за столу, зачинитися у своїй кімнаті й заглушити несподівано неконтрольовані ...

читати далі

Знову цвітуть каштани

Теплі парки знову приймають у свої обійми закохані пари, які блукають вулицями в пошуках затишку. Пряний травневий аромат заповнює легені й ніби надихає нас на почуття. Ми не завжди можемо зрозуміти ці дивні емоції й думки, які переповнюють ...

читати далі

Ти чуєш?

Ти чуєш? Цей солодкий смак гірких емоцій наповнює твоє серце по вінця, ніби келих вином. За ці неймовірні відчуття ти платиш гарячими сльозами. І ось черговий раз знову сидиш на краю тієї самої прірви. З кожною  хвилиною її чаруюча темрява огортає ...

читати далі

Лети!

Розправ свої крила та запали вогонь у серці. Лети, не зважай на перешкоди й думки інших. Лети сам! Лети у вись! Це твоє життя, тож маєш повне право розпоряджатися ним на свій розсуд. 
Долети до сонця та затанцюй із сонячними зайчиками в обіймах ...

читати далі

Високе небо почуттів

Почуття… Що це? Запитай у будь-якої людини – і у кожного знайдеться своя відповідь. Люди творчі , романтичні , експресивні скажуть тобі, що без цього життя просто неможливе, що це для них найголовніша муза, натхнення. Люди ж більш приземлені, ...

читати далі