Для когось смуток – це невдачі, горе, поразка. І здається, що його так багато, усе небо затягнуло хмарами. Але для мене це можливість стати вільною пташкою. Полетіти далеко від проблем, сварок та людей. Хочеться розкрити свої “крила “ й летіти куди світ за очі.

 Сидиш, дивишся в одну точку й думаєш: “ Коли ж я зможу заспокоїтися, відпочити від цього всього? Коли зможу  ще раз відчути запах… свободи? Коли знову  почнеться дощ, щоб просто вибігти на вулицю й лягти на землю, насолоджуючись цим моментом, радіти, як дитина,  коли їй купили цукерку?

Під сірим небом  легко жадати бути самотньою. Із чашкою теплого какао. Смакувати цю хвилю почуттів.

Поділитися з друзями