Твори з тегом: час

Лови летючу мить життя

Єдиний, хто не втомлюється, – час
Ліна Костенко
Час повільно плине, коли ми діти. Але швидко летить, коли дорослішаємо. Він ніколи не втомлюється, усе плине-плине, летить-летить. З часом поспішаємо й не помічаємо, як минають роки, а з ними й ...

читати далі

Невпинний час

Що то за справа, така дивина,
Що час, як пісок, крізь пальці тіка,
Що час, наче птах, що так стрімко летить,
Що людям і віку не дасть він прожить?
Здавалося б, річ не така вже й складна,
Але міркувати над нею дарма.
Час плине повільно, як синя ...

читати далі

Слід доріг

Владислава Лісна

Стежки посеред лісу, спів птахів наді мною
(о гори, о гори, о гори!).
Сильний вітер над морем
Чи гроза над полем
(дороги, дороги, дороги)…

Іду без упину, майже знаю, що хочу
(я вже не маленька дитина).
Перехрестя доріг… ...

читати далі

Дороги

Час – незворотний. Тримайся
За кожну піщинку надії.
Знайдеш ти в ній щире ненастя
Або ж нездійсненну мрію.

Вони і страшні, і тернисті
(Дороги, дороги, дороги).
Але ти візьми й порозвінчуй
Ті міфи, підтверджені Богом.

Багряність ...

читати далі

Моє послання

Як швидко спливає час. Я вже в десятому класі. Це неймовірно, адже  пам'ятаю кожен із попередніх років так, ніби тільки-но прожила його. А скільки ще цікавого лишилося у світі, скільки незрозумілого й дивовижного!

Старша школа звучить як щось ...

читати далі

Обмеження хвилинною стрілкою

В обмеженнях хвилинною стрілкою відбувалося наше таїнство. Я любила тебе дуже сильно. Знаю точно — не помиляюся. Я вивчала твої кордони, зарікалася не втручатися. Хоча наша доля й була короткою — ми через те не переймалися.

Бо нам жилося з тобою ...

читати далі

Ціную момент

Швидкоплинність моменту  –

 це  аксіома. Життя – це зараз. 

Немає ніяких потім. Так нехай 

воно палає. Завжди. 

Спекотно вогнем

Оскар Уальд 

Для початку треба дати пояснення, що ж таке момент? А чи справді треба? Це занадто ...

читати далі

Старий грамофон

Присвячено любій бабусі Валі
На старих книжкових полицях, вистелених архаїчним  пилом, химерними візерунками витанцьовувала вибаглива лінія долі. Її тернистий шлях  прокладений  сторінками пошарпаних історичних романів.  З старого грамофону, на ...

читати далі

Час

Час... Спішить, і сам не знає куди. Нікого не чекає. Малює на вікні візерунки, нашептані долею на вушко. Сипле пісок надії крізь пальці. Кружляє в танго з потаємними думками. Видряпує дивакуваті послання на скелі. Ночами відвідує найпотаємніші сни. ...

читати далі

За дрібку часу

Я намалюю тобі на асфальті кульбабові візерунки. На парашуті перелетимо через десятки перламутрових морів, долаючи шторми, і приземлимося десь біля фіалкових хмар. Там, де сонце пахне згорілим ще вчора гадючим болем.

Розірву сталеві дроти клітки, ...

читати далі

Ранок

Автор: Артем Мацицький

БАМ!

                                               БАМ!          

віу-віу,                                        віу-віу,

ТРА-ТА-ТА-ТА-ТА-ТА

цілінь-цілінь, цілінь-цілінь

будильник – вимкнути ...

читати далі

Спішіть здійснити задумане!

На годиннику отруйним зеленим кольором висвічується перша година ночі…

Зорі яскравими діамантами розсипалися на чорній підлозі, тільки повний місяць лежить на місці. Закутавшись у теплу ковдру, хтось намагається згадати мету свого існування серед ...

читати далі

Час – справжній друг кожного

Час... Скільки всього потаємного заховано всього лише в одному слові. Його безмежна глибина та неймовірна, на перший погляд, простота захоплюють кожного. 

Знайома я з цим чудернацьким хлопчиною від самого народження. Він пам'ятає мій перший ...

читати далі