Твори з тегом: Батьківщина

Лоно живота пропікає солоною карамеллю й дощами. Переживаю. І проживаю. Гірчить мені поліська краса. Гірчить, але не відвертає. Надщерблений зиґзаґ матінки Долі: перечіпляюсь об нього пальчиками. Таки нервую. Сильно нервую.
Оксамитове небо нічийної ...

Рідний мій, затишний дім!

Так чудово й гарно в нім.

Проте колись настане час прощання.

Наповнять душу спомини й зітхання...

Горить у вікнах горобина,

І красно вбралася Вкраїна.

Ніби око, в лісі синіє озерце —

Очі ...

Ці вулиці мене запам’ятають.  Мої сльози та сміх, мільйони зустрічей та прощань, людей, що розбивали, незважаючи на застереження творінь місцевого архітектора. 

Вони ховали мене під простирадлом темряви та рятували від власної. Посилали ...

Знаєш, аналізуючи історію й заглядаючи в майбутнє, роблю висновок, що нездійсненність приваблює. Натомість, замість планування та усвідомлення мрій, значна частина твого суспільства обирає хаос та безлад у мисленні. Саме через цю какофонію думок ...

Прошу, не забирай у мене моє. Той ґрунт, що пахне суницею. У нього проросла моя суть. Мені нікуди звідти подітися. Тут моя бабця збирала колосся, там її хлоп виписав корів. Боже, цей запах вкриває спину сиротами. На чужині ж нічого не пахне, ...

Дівчинко. Занадто доросла як для війни й занадто маленька для світу. Я долюблю тебе за всіх, хто не наважився любити. Я цілуватиму твої заплакані очі, сподіваючись випити з них увесь чорноморський басейн, видобути всю кам’яну сіль. Прийматиму тебе ...

Боже, я сьогодні була у твоєму храмі, і схоже, мені вперше там було спокійно. Розумієш, чула там оргАни.. занадто красиво співала дівчина. Лики святих позирали на мене, сонце пробивалося крізь вітражі. Боже, у тебе вдома так красиво. Там можна було ...

24.02.2022.
Я прокинулась о 6:15. За кілька хвилин прозвучав вибух. Страшно? Це м‘яко сказано. Нашу психіку видовбували цими подіями вже кілька тижнів. Почалося бомбардування в різних точках України. Мама сказала страшну фразу: «Пакуй валізи; ...

Я впевнена, що в багатьох містах є схожі одне на одне місця, але полтавську Каштанову алею не сплутаєш ні з чим.

Назва доволі примітивна, та навряд чи це когось цікавить, коли навкруги така краса, особливо навесні. Аж із 1913 року цвітіння ...

Важно не погодитися з думкою, що людина — неймовірна істота, вінець творіння, що завжди обирає власний життєвий шлях. Але як не потонути в океані егоцентричності й не проміняти неповторне на сто ерзаців у собі?
По-перше, ніколи не варто знецінювати ...

Давно-давно, в дев’ятому столітті,
На березі річеньки Лтави
З’явилося наше містечко,
Що носить імення ПОЛТАВА.

Наш край розквітав рік від року.
Й таланти у ньому зростали,
Культуру, традиції, мову
Не одне століття плекали…

Роки ...

Майоріло б макове поле, якби не ковдра сірого пилу... Русоволоса дівчина Вкраїна тікає від війни. Вона ховає в собі терпкий біль, сльози матерів загиблих, кров на солдатських руках. Ще зовсім юна моя Батьківщина, а вже встигла пережити голод, війни, ...

Полтава
Квітуча, неповторна.
Милує, радує, захоплює.

Духовна столиця України.
Перлина.

Гарна, ніжна.
Навчає, надихає, любить.
Найрідніше у світі місто.
Батьківщина.