Твори з тегом: дощ

Нічний концерт

Нарешті почався дощ. Темрява наче огорнула весь світ. Грім та блискавка створюють свою атмосферу, аж подих перехоплює! Дивишся у вікно - і все тіло релаксує. Приємний шум дощу пише   музику, таку незвичайну та спокійну. Грім наче грає на органі, ...

читати далі

За тебе, юність!

Квартиру заливало звуками дощу: він гуркотів як старий зелений диван, що колись ми пересували на другий поверх. Нарешті можна було видихнути  й відчути себе повноцінною людиною. Я, насправді, ду-у-уже метеозалежна, тож у подібну погоду страждаю на ...

читати далі

Краса небесного дощу

 Умилася земля дощем спросоння. Напилася самотня річка досхочу. Розмило ґрунт чистим водоспадом, налитим у чашу потрісканого асфальту. Нефритова зелень дерев блищить сріблястою росою. Галас віт зелених розбудив сиві ліхтарі. Поховалися комахи, птахи ...

читати далі

Вірний друг – дощ

Дощить… 

Багатьох така погода засмучує, але не мене. Спокій, приємний шум. Відчуваю кожну краплинку, яка, падаючи, несе надію. Надію на любов, красу, свіжість і аж ніяк не на журбу. 

Мабуть, дощ – найкращий час для роздумів! Стільки ідей ...

читати далі

Парк з карамельними ліхтарями

Сторінка за сторінкою... Знову закінчується зошит з алгебри. 

На межах клітинок уп’ялися краплі дощу, які колись символізували щастя, а зараз іронічно нагадують смуток. Знаєте, у той вечір усе пішло не за планом…

Маленька чайна, захована в ...

читати далі

Якби мали крила…

Іде дощ. Його краплі змивають зі світу яскраві фарби  та змушують його здаватися таким сірим, похмурим.

Стара ялина. Між її гіллям сидить купка скуйовджених горобців. Мабуть, їм холодно. Вони то злітаються докупи, то поодиноко зриваються й летять ...

читати далі

Атмосфера почуттів

На планеті проживає сім мільярдів людей, і всі ми переживаємо різні почуття, перегорнувши календар з написом «28 лютого».  Для когось весна – це сигнал до оновлення, для деяких – початок палкого, як перець, кохання, а хтось сприймає цю зеленокосу ...

читати далі

Не просто дощ

Поставлю чайник закипати й червоніти на газову плитку та намажу тости свіжоприготованою арахісовою пастою. У чашку неквапливо покладу дві ложки кави. З вершечком. Заллю киплячою водою й навстіж відчиню заквітчане весною вікно. Відразу ж обличчя ...

читати далі

Літнім дощем…

Літнім дощем спадала я тобі на груди – і ми разом слухали пісню солов'я. Тендітні руки торкалися твого чола. Заплющивши очі, мріяв ти дістатися до небес. А як же я?.. Невже зостануся тут сама?.. 

Вустами, як краплинами дощу, припадала до твоїх ...

читати далі

Дощ

Крапа дощ
На мої долоні
І на підвіконні
Відіграє танок,


Стука каблуками
Незнайомий ритм,
Креше лабіринт
На шибках прозоро.


Просто посміхнись.
І коли погано,
Зачиняй догани –
Згадуй дощ.


І співай щосили
Усім людям ...

читати далі

Хто я тобі: ворог чи друг?

Про тебе їм говорити не мушу, бо
Коли вмикаєш мозок — порожніє душа.
Думками до тебе, за тобою тужу…
І це для мене найжаданіша мука.


Хто я тобі?
Почекай, помовч.
Не кажи нічого — слухай дощі.
Вони скажуть усе
Силою звука.
Крап... ...

читати далі

Човен мого життя

Повновода ріка. Теплі хвилі хлюпочуть навколо човна, заважають пливти чи підштовхують уперед. Весла стираються об тверде каміння й, трохи загальмувавши, набирають знову темпу.

Праворуч – буря. Така вперта спокуса – повернути ліворуч. Але ...

читати далі

Час парасольок

Густий туман поглинув ранкову тишу міста. За вікном буденна картина: вітер, злива, сонні обличчя тих, хто поспішає неквапом у своїх справах. А увесь світ, здається, загорнувся в сіру ковдру хмар. Надовго…

Примостившись якомога зручніше, поринаю у ...

читати далі

Цікавий дощ

Який же цікавий дощ. Він несе в собі тисячі людських емоцій: радість, злість, смуток... Кожен, хто бачить, що насуваються дощові хмари, вкладає в них свій сенс, свої почуття. Комусь цей катаклізм зіпсував побачення, хтось зітхає, адже хотів в цей ...

читати далі