Твори з тегом: небо

Як там буде, мій світанковий заходе? Усе життя останнім часом — бісовий оксюморон. Боятися кожного звуку. Зітхати. Ти скажи, там хоча б є шанс на… Добре-добре, мовчу.

Хочеться знову вдягати чорні й довгі панчохи. Якщо губи — то однозначно в ...

Що може бути прекраснішим, ніж ніч просто неба? Тільки-но уяви, як це – засинати на м’якій, мов ковдра, траві під безкраїми небесами. Дивитися на зорі, до яких не дотягнешся нізащо на світі. Але ж так хочеться зірвати одну крихітку собі. Лише одну. ...

Небо... У будь-яку годину воно прекрасне. Чи то пливуть м’які пухнасті хмари з яскравим сонцем наввипередки, чи то палають далекі зорі. Дивлячись на цей небесний океан, потрапляю у світ думок та уяви. Душа наповнюється приємним теплом та почуттям ...

Небо... У будь-яку годину воно прекрасне. Чи то пливуть м’які пухнасті хмари з яскравим сонцем наввипередки, чи то палають далекі зорі. Дивлячись на цей небесний океан, потрапляю у світ думок та уяви. Душа наповнюється приємним теплом та почуттям ...

Автор: Денис Ярмоленко

Зупинися й поглянь на небо! Прекрасне, правда ж? Чи встигаєш ти в життєвому вихорі милуватися дрібницями?

Кожного дня одне й те ж: ранок – обід – вечір.  Кожного тижня одне й те ж: будні – вихідні. Кожного року одне й те ...

Режим польоту нарешті вімкнено. Літак стрімко здіймається в небо, набирає висоту. Ти відчуваєш це всім тілом. 

Безкраїй, кришталево чистий океан з величезними айсбергами за вікном. Усе наче на долоні. Перші промінчики сонця огортають ці купи ...

Для когось смуток – це невдачі, горе, поразка. І здається, що його так багато, усе небо затягнуло хмарами. Але для мене це можливість стати вільною пташкою. Полетіти далеко від проблем, сварок та людей. Хочеться розкрити свої “крила “ й летіти куди ...

Червоними плямами розтікається небом ненароком пролитий полуничний сік, утворюючи нариси заходу сонця. Яскраві краплі розлітаються хто куди: на пухнасту хмаринку, гілку великого дерева, на сонний тюльпан у квітнику та будку старого собаки, на вікно ...

Загорнувшись у безрозмірний светр і підставивши коліна під голову, міледі блукала коридорами власної свідомості. Ах, як же вона обожнювала це місце: з підвіконня було видно всю глибину безмежного неба...

Нарешті можна обдумати те, що при світлі ...

Лежу на сніговому простирадлі, розглядаю зірки. А десь там, за холодно-білими пагорбами, уже чути кроки противника. Засідка нічим не відрізняється від інших, лише небо гарне як ніколи.

Біль у ногах дає про себе знати, тремтячі руки обіймають ...

Десь вдалині блищать сніжинки.
І вітер диригент вже закликає
Всіх музикантів до своєї справи.
Блакитнооке небо дослухається
Лиш в те, що нам шепоче тиша...
І раптом десь заграла симфонія зими ...
І сонечко збирає оксамитове намисто
З тих ...

Розмалюйте фарбами
ви своє життя.
Ніжності додайте,
щастя відчуття.
Хай рожевим будуть
мрії ваші й сни,
теплим покривалом
огорнуть думки.
Білим пір'ям небо
погляд обійма,
за пташиним клином
проситься душа.

Осіннє небо буває таким же різноманітним, як і осіння погода. То чисте, високе, блакитне, то щільно затягнуте низькими сірими, немов мишенятка, хмаринками. Часто можна спостерігати, як осінній прохолодний вітер жене їх небом, немов пастух овець на ...

Небокрай… Такий привабливий, захоплюючий. За ним – червоно-жовте, уже не гаряче сонце спускається спочити. Хмаринки, мов зграя світлячків, полохливо рухаються у своєму напрямку. Небо виглядає так, мов на нього хтось пролив яскраві барви веселки. Усі ...