Твори з тегом: небо

СІРЕ НЕБО СМУТКУ

Для когось смуток – це невдачі, горе, поразка. І здається, що його так багато, усе небо затягнуло хмарами. Але для мене це можливість стати вільною пташкою. Полетіти далеко від проблем, сварок та людей. Хочеться розкрити свої “крила “ й летіти куди ...

читати далі

Полуничне надвечір’я

Червоними плямами розтікається небом ненароком пролитий полуничний сік, утворюючи нариси заходу сонця. Яскраві краплі розлітаються хто куди: на пухнасту хмаринку, гілку великого дерева, на сонний тюльпан у квітнику та будку старого собаки, на вікно ...

читати далі

Саме час

Загорнувшись у безрозмірний светр і підставивши коліна під голову, міледі блукала коридорами власної свідомості. Ах, як же вона обожнювала це місце: з підвіконня було видно всю глибину безмежного неба...

Нарешті можна обдумати те, що при світлі ...

читати далі

Моє небо

Лежу на сніговому простирадлі, розглядаю зірки. А десь там, за холодно-білими пагорбами, уже чути кроки противника. Засідка нічим не відрізняється від інших, лише небо гарне як ніколи.

Біль у ногах дає про себе знати, тремтячі руки обіймають ...

читати далі

Десь вдалині блищать сніжинки…

Десь вдалині блищать сніжинки.
І вітер диригент вже закликає
Всіх музикантів до своєї справи.
Блакитнооке небо дослухається
Лиш в те, що нам шепоче тиша...
І раптом десь заграла симфонія зими ...
І сонечко збирає оксамитове намисто
З тих ...

читати далі

Проситься душа

Розмалюйте фарбами
ви своє життя.
Ніжності додайте,
щастя відчуття.
Хай рожевим будуть
мрії ваші й сни,
теплим покривалом
огорнуть думки.
Білим пір'ям небо
погляд обійма,
за пташиним клином
проситься душа.

читати далі

Небо осіннє…

Осіннє небо буває таким же різноманітним, як і осіння погода. То чисте, високе, блакитне, то щільно затягнуте низькими сірими, немов мишенятка, хмаринками. Часто можна спостерігати, як осінній прохолодний вітер жене їх небом, немов пастух овець на ...

читати далі

Небокрай

Небокрай… Такий привабливий, захоплюючий. За ним – червоно-жовте, уже не гаряче сонце спускається спочити. Хмаринки, мов зграя світлячків, полохливо рухаються у своєму напрямку. Небо виглядає так, мов на нього хтось пролив яскраві барви веселки. Усі ...

читати далі

Небокрай

Небокрай. Сідає сонце, і вечір такий тихий і спокійний. Не вистачає лише тебе…

Пишу листа тобі, бо нарешті зрозуміла, що стільки років ми жили марно. Ти так і не навчився грати на гітарі, а я так і не змогла плідно заримувати жодного рядка.

А ...

читати далі

Моє місто

Місто вже прокинулося, сонно потягнулося до сонечка, а воно ласкаво полоскотало його.  Невдоволені люди човгали прохолодним асфальтом та бурмотіли під носа. Туман потроху зникав, залишаючи  неприємну сирість. Птахи розрізали своїми могутніми крилами ...

читати далі

Вишневий небокрай

Тихим ранком я побачила лише краєчок грозово-синього хмаристого холоду. У думках мимоволі промайнула неприємна знайома млявість й обійняла груди. Вершини дерев розрізали сірий туман. Небо було засмучене, ніби сонце  проспало зустріч із ним. Ой ні! ...

читати далі

Затишок морського узбережжя

Затишно сидіти в м'якому фотелі десь на узбережжі океану, коли борвій  зриває в танець волосся, закутує шаллю повіки, гірко цілує полиновими губами зап'ястя й шию, а в повітрі витає запашний аромат магнолій. Безпросвітною васильково-синьою вуаллю ...

читати далі

Небокрай

Небокрай свіжий, юний, закоханий, бездоганний. Різний! Неповторний! То високо підіймається над головою, щоб втекти від буденності, то сходить кришталевими сходами, бо мріє відчути тепло рідної землі. Наче гордий павич, упевнено крокує в спокійне ...

читати далі

Білий

Білий – колір нейтральний, легкий, новий, спокійний. Синонім до слова «чистий». Він робить усе набагато м'якшим і теплішим. Білий дозволяє собі змінювати інші кольори й творити пастельні відтінки, як це робить молоко з кавою. Достатньо додати до ...

читати далі